Лариса Білозір, Тарас Батенко.
Олена Копанчук, Вікторія Вагнєр, Олена Мошенець.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
«Шість років тому в центрі нашої столиці відбулися страшні події — ми втратили дуже багато, у мирній державі на той час, дуже багато наших співгромадян. Це трагедія для України», — сказав на початку засідання Голова Верховної Ради Дмитро Разумков та запропонував згадати хвилиною мовчання всіх тих, хто загинув тоді, і всіх тих, хто, на жаль, віддав свої життя, захищаючи демократичні цінності, суверенітет та майбутнє нашої держави.
Після вшанування пам’яті загиблих парламентарії продовжили розгляд поправок до статті 130 «Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№ 2178-10).
Народний депутат Олександр Пономарьов («ОПЗЖ») наголосив, що в кожному зверненні районних рад міститься вимога ухвалити закон про всеукраїнський референдум та запитати українців, чи потрібно відкривати ринок сільськогосподарської землі. Крім того, він запропонував спочатку внести зміни до законодавства щодо запобігання рейдерству та посилення кримінальної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин.
Вадим Івченко («Батьківщина») закликав повернути до законопроекту положення щодо пов’язаних осіб, бо інакше деякі земельні магнати зможуть придбати значно більше, ніж передбачені 10 тисяч гектарів землі.
Поправки Андрія Пузійчука («Батьківщина») стосувалися порядку вилучення набутих понад встановлені норми, або ж придбаних іноземцями, земель. Зокрема, він пропонував, щоб у разі виявлення в громадянина подвійного громадянства, набуті ним земельні ділянки конфісковувалися та передавалися громадам, на території яких вони знаходяться.
Іван Чайківський (ДГ «За майбутнє») зауважив, що вже двадцять років займається сільським господарством, тому може стверджувати: ринок землі існує з моменту розпаювання, але він має сірий відтінок. «Закон про обіг землі вкрай потрібен для аграріїв та в цілому для українського суспільства, але в запропонованій редакції його приймати не можна», — сказав він та закликав допрацювати проект до прийнятного варіанта.
Сергій Власенко («Батьківщина») заявив, що перш як розглядати поправки до статті 130 та загалом ухвалювати закон про обіг землі, потрібно запитати в українського народу як у власника землі, чи хоче він її продавати.
«Якщо українці на референдумі скажуть «Так», то землю маємо продавати лише українським фермерам і не більш як п’ятсот гектарів в одні руки», — наголосив він та додав, що тоді відпаде необхідність у розробці Кабінетом Міністрів якогось положення щодо перевірки, чи відповідає людина критеріям набувача землі.
Натомість Василь Німченко («ОПЗЖ») закликав перш як ухвалювати закон про обіг землі, дочекатися відповіді на звернення народних депутатів щодо тлумачення Конституційним Судом положень Основного Закону, у яких йдеться про право власності народу на землю.
Олександр Пономарьов («ОПЗЖ») висловив думку, що спочатку потрібно розпаювати державні землі та надати їх тим, хто іще не отримав свій земельний наділ, навести лад у Держгеокадастрі, затвердити програму розвитку аграрного сектору, винести питання про відкриття ринку землі на референдум, і тільки після цього ухвалювати законопроект про обіг землі. «Бо інакше землю в людей викуплять, люди гроші за рік-два потратять, але чи будуть турбуватися про села і їхніх мешканців прийшлі бізнесмени», — запитав він.
Валентин Наливайченко («Батьківщина») закликав запросити до сесійної зали керівників Держгеокадастру та НАБУ, щоб вони доповіли, яку землю планується продавати та скільки державної землі за корупційними схемами вже переоформлено на земельних олігархів. «Ми категорично виступаємо проти того, щоб перевірка набувача землі здійснювалася на основі якихось підзаконних актів уряду, як це зараз намагаються протягнути, а не на основі прямих норм Земельного кодексу», — підкреслив він.
Дослухатися до пропозиції, яка передбачає створення уповноваженої на викуп земель сільгосппризначення та їхню подальшу реалізацію Державної земельної агенції, закликав народний депутат Володимир Кабаченко («Батьківщина»). «Українські фермери, в разі належного дотримання ними протягом дев’яти років умов договору про оренду та правил поводження із землею, матимуть право викуповувати орендовану землю і зможуть отримати від Державної земельної агенції десятирічну розстрочку», — зазначив парламентарій.
Представник «Європейської солідарності» Микола Княжицький закликав врахувати поправки, які стосуються обмежень на купівлю землі, зокрема представниками країни-агресора. «Ми пропонуємо встановити, що продаж землі здійснюється за наявності індивідуального дозволу від центрального органу влади, а не від нотаріуса, як визначено в законопроекті. Саме центральний орган влади має проводити перевірку і за потреби ініціювати розслідування. При цьому дозвіл не може бути виданий у разі, якщо на особу поширюються встановлені статтею 130 обмеження, а також якщо до особи застосовані санкції, якщо будуть порушені вимоги щодо концентрації земель в одних руках, якщо покупець не може підтвердити джерела походження коштів або якщо вони мають російські корені», — підкреслив М. Княжицький. Крім того, він запропонував чітко визначити, хто має переважне право на купівлю землі, як це право реалізовуватиметься під час продажу землі на аукціонах та як державні органи влади мають це право забезпечувати.
На думку народного депутата Тараса Батенка (ДГ «За майбутнє») переважне право купівлі земель насамперед потрібно надати фермерам і місцевим громадам та заборонити надавати переважне право іншим особам. «Це дозволить захистити фермерів, які обробляють землю як постійні користувачі, створюють робочі місця на селі та сприяють розвитку територій», — наголосив він, закликавши захищати дрібного фермера та не дати олігархічним агрохолдингам заволодіти дуже великими земельними наділами. Ще одна його поправка передбачає повну заборону змінювати цільове призначення сільськогосподарських земель упродовж десяти років після набуття права власності на неї. «Ця поправка викликана занепокоєнням, що нинішній стан судової та правоохоронної системи країни може призвести до безконтрольної зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення», — наголосив Т. Батенко.
Олександр Лукашев («ОПЗЖ») звернув увагу, що тільки за останні п’ять років з мапи України зникли майже 400 сіл, а в понад 4 тисячах населених пунктів мешкає менш як 50 осіб. «То яку мету переслідують ініціатори законопроекту про обіг землі та як він допоможе зберегти села», — запитав він.
Загалом представники фракції «Опозиційна платформа — За життя», які внесли найбільше поправок до законопроекту про обіг землі, насамперед наголошували на необхідності проведення всеукраїнського референдуму.
Зокрема, народний депутат Нестор Шуфрич багато разів закликав голову Комітету з питань аграрної та земельної політики Миколу Сольського прокоментувати питання проведення референдуму, на що останній порадив краще готувати поправки, щоб вони не дублювалися. Утім, Юрій Павленко прямо сказав, що фракція «ОПЗЖ» «кожною своєю поправкою намагається відтермінувати введення цього законопроекту в дію».
До перерви парламентарії встигли дійти до 1049-ї поправки, однак всі проголосовані в ході засідання пропозиції були відхилені.
Під час засідання заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила, що в ложі парламенту присутні родичі загиблих під час Революції Гідності та запропонувала вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання. «Очікуємо на справедливе покарання всіх винних у цих злочинах. Герої не вмирають!» — сказала вона.
