Ще 2016 року було розроблено законопроект «Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі». 

Ним, зокрема, закріплювалися основні права, обов’язки та гарантії таких осіб, а також використання поліграфів під час професійно-психологічного відбору кандидатів для заміщення вакантних посад, так званого скринінгу, перевірок та службових розслідувань, оперативно-розшукової діяльності, досудового та судового проваджень тощо. 7 лютого 2019 року проект закону було внесено до порядку денного десятої сесії Верховної Ради восьмого скликання, однак тоді його було відкликано і знято з розгляду. Про потребу законодавчого врегулювання використання поліграфа і повернення до розгляду цього законопроекту парламентом дев’ятого скликання йшлося під час круглого столу на тему «Законодавчі ініціативи застосування поліграфа в протидії корупції».

Державний секретар Міністерства культури, молоді та спорту України Артем Біденко зазначив, що використання поліграфа на держслужбі передусім є психологічним важелем, що дає змогу запобігти корупції на підсвідомому рівні людини. 

Голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв розповів про те, що поліграф на держслужбі вперше почали використовувати у 2014 році в Міністерстві оборони. Тоді він сам уперше пройшов перевірку на детекторі брехні. «Переконаний, що поліграф — це та можливість, яка в час тотальної недовіри до державних інституцій може робити їх сильнішими і перезавантажити, повернути довіру людей до таких інституцій, — вважає Ю. Гусєв. — Я кілька разів проходив поліграф, і не знаю, як його можна обдурити. Це той запобіжник, який потрібен державним інституціям. Використання поліграфа має бути законодавчо закріплено». Посадовець також вважає, що поліграф є корисним у використанні не лише в силових структурах і правоохоронних органах, а й у всіх державних структурах, судовій практиці.

Херсонщина є піонером у використанні детектора брехні. У Херсонській ОДА з грудня 2019 року запроваджено практику дослідження на детекторі брехні для всіх посадовців, що претендують на керівні посади. У новій структурі ОДА планується окрема посада поліграфолога, який би допомагав періодично здійснювати перевірку чиновників на детекторі брехні.

Перевірка на поліграфі триває майже чотири години, розповіла керівник управління суспільних комунікацій Херсонської ОДА Наталія Дзюба. «Але після проходження поліграфа відчуваєш себе дуже впевнено і вмотивовано», — сказала вона.

Поліграфолог Олександр Мотлях, завідувач лабораторії з проблем психологічного забезпечення та психофізіологічного дослідження навчально-наукового інституту Національної академії внутрішніх справ, керівник робочої групи з розробки законопроекту № 4094, висловив думку, що головною проблемою на сьогодні є легалізація поліграфа. Він розповів, що ще в 2015 році було створено міжвідомчу робочу групу за участю провідних науковців, юристів, поліграфологів. Сьогодні, за різними оцінками, понад 150 країн використовують поліграф, однак лише в Литві та Молдові використання поліграфа легалізовано. В інших країнах використання поліграфа визначено на рівні відомчих актів чи посадових інструкцій. О. Мотлях наголосив, що проходження перевірки через поліграф має бути добровільним і людина має надати письмову згоду на таке дослідження. Учасники дискусії також зазначали, що в законі має бути чітко виписано, що результати досліджень на поліграфі не повинні використовуватися з іншою метою, аніж заради чого проводилися, і не повинні бути у відкритому доступі. Водночас учасники круглого столу застерегли: є чимало охочих зробити власний бізнес на використанні поліграфів, однак у цьому криються певні елементи корупції.