20 лютого 2020 року в рамках заходів, спрямованих на вдосконалення законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки, Інститутом законодавства Верховної Ради України проведено круглий стіл на тему: «Проблеми енергозбереження та енергоефективності в промисловості України».
Відкриваючи засідання, в.о. директора Інституту, член-кореспондент НАН України Євген Бершеда відзначив важливість методологічного забезпечення запровадження механізмів стимулювання енергоефективності та ощадливого використання енергетичних ресурсів усіма категоріями споживачів, про що йшлося в затвердженому Указом Президента України Рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 2 грудня 2019 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення енергетичної безпеки». У цьому зв’язку він підкреслив необхідність подальшого вдосконалення нормативно-законодавчих актів щодо модернізації економіки країни.
Модератор круглого столу — головний науковий співробітник Інституту законодавства, д.е.н. Валерій Сергієнко зробив огляд наявного стану енергоефективності та енергозбереження в Україні порівняно з іншими країнами. За наведеними даними, Україна, через велику частку енергоємних секторів, застарілі та неефективні технології та вкрай виснажені основні фонди, споживає приблизно втричі більше енергії на одиницю ВВП, ніж у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку.
Головний науковий співробітник Інституту законодавства, к.т.н. Олександр Матвійчук зосередив увагу на недосконалості національного законодавства щодо правового забезпечення модернізації вітчизняної економіки, насамперед промисловості, за рахунок енергоефективності. Нагальною залишається потреба законодавчого врегулювання енергетичних аудитів та здійснення енергетичного менеджменту. Для комп-лексного розв’язання проблем ефективного використання енергоресурсів також доцільна розробка нового рамкового законодавчого акта у форматі Кодексу про енергоефективність.
У своїх виступах завідувач кафедри автоматизації управління електротехнічними комплексами Інституту енергозбереження та енергоменеджменту, д.т.н. Віктор Розен, завідувач відділу Інституту газу НАН України, д.ф-м.н. Віктор Жовтянський, координатори проекту ЮНІДО/ ГЕФ в Україні Олексій Пащенко, к.т.н. Євген Іншеков, міжнародний експерт з енергозбереження Павло Розен підтримали основні тези доповіді, а також зосередили увагу на впровадженні стандартів серії ISO 50000 як національних ДСТУ за методичного сприяння та фінансової допомоги проекту ЮНІДО/ГЕФ «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України».
Незалежний експерт у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики Ігор Черкашин зупинився на практичних особливостях законодавчого регулювання сфери енергоефективності, відзначив переваги створення відповідного кодексу. Завідувач відділу комплексних проблем державотворення Інституту законодавства, д.н.держ.упр. Валерій Воротін запропонував вивчити доцільність прийняття спеціального закону про засади державної політики у сфері енергоефективності, а головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, к.е.н. Геннадій Андрощук висловився за проведення насамперед інкорпорації — зведення та систематизації чинного законодавства у сфері енергоефективності і лише згодом переходити до його кодифікації.
В обговоренні питань удосконалення національного законодавства щодо державного регулювання сфери енергоефективності також узяли участь співробітники апарату Верховної Ради України — Олена Ткаченко, Станіслав Миколайчук, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України — Наталія Лукашук, Тамара Буренко, співробітники Інституту законодавства — Іван Дахно, Ольга Червякова, Ірина Андрушко та інші.