Нещодавно в селі Надчиці Млинівського району завалився клуб, зведений ще у 1947 році. Але культура разом із ним «не впала», заявляють місцеві мешканці. І цим завдячують «культмасовому патріарху» Надії Кириленко (на знімку).
Приміщення клубу звели у 1947 році так званим народним методом — з матеріалів із конфіскованих будівель: столярки, покрівлі, цегли... Як зазначає Петро Ясень, що живе за п’ятдесят метрів від «вогнища культури», фундамент для установи закладав ще його батько, лісник за фахом. Закладав надійно, сподіваючись на багато поколінь.
Утім, за півстоліття дерев’яна та глиняна основа ослабла і наразі від поривчастого вітру впала. На щастя, на цю мить у клубі не було жодної людини. А ось про духовну жертовність тут говорити цілком доцільно, адже клуб вважався справжнім пристановищем для сільських талантів.
— У мене душа просто розривається від того, що Надчиці втратили клуб, — каже тутешня жителька Надія Костянтинівна Кириленко, яка віддала культмасовій роботі майже сорок років. Із них понад тридцять п’ять — на посаді завідувачки клубу.
— Чого тільки не пам’ятає наш клуб, — каже культпрацівниця, — і як ми із завбібліотеки Марією Гережун його ліпили-латали, і як в ньому виступали народні артисти України, і як він щокварталу ставав ареною для виступів наших сільських артистів, аби потім представити сільське мистецтво в Рівному, Києві, Москві... Наразі нібито все це в минулому. Мені, пенсіонерці, можна було б сказати: «Все, нехай культурою в селі опікуються молодші! Але, по-перше, і тих, молодших, не просто знайти. По-друге, сама себе без культмасової роботи не уявляю.
Тож знайшли для репетицій, для концертів інше місце. Щомісяця проводять якийсь захід — і до державницьких свят, і до суто сільських. Відтак духовність у маленьких Надчицях залишається живучою... «Водночас все-таки вірю, що замість заваленого клуба у нас з’явиться новий, сучасний» — зітхає Марія Гережун.
Млинів.
Рівненської області.
Завалений надчицький клуб.
Фото автора.
