Як оптимістично й багатообіцяльно все починалося! З’явилося повідомлення в пресі, буцімто, зареєстровані безробітні співвітчизники, які мають бажання започаткувати власний бізнес та мають хист до підприємницької діяльності, а також чітку бізнес-ідею, можуть долучитися до програми розвитку підприємництва серед безробітних.
Розклали по поличках послідовність дій безробітного, який хоче започаткувати власну справу. «Генеруй бізнес-ідею. Розпочни власний бізнес», — закликали і попередили, що розмір одноразової виплати допомоги з безробіття на започаткування підприємницької діяльності розраховується індивідуально.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до того ще й запропонувало передбачити в Бюджетній декларації на 2021—2023 роки понад 90 млрд грн на проекти підтримки розвитку промисловості...
І тут ми сказали собі, мовляв, годі слухати й читати цю нісенітницю! Це якийсь дивний сон чи реальність? У нас у державі вже все гаразд із зарплатами, пенсіями, тарифами й споживчим кошиком! А межа бідності відсунулася кудись далеко за виднокрай?
Та голос глави Мінфіну Оксани Маркарової вніс деяку ясність. Заспокоїв, що гроші платників податків поки що у відносній безпеці: «...бізнесу потрібні нормальні рівні умови і верховенство права, а збільшення витрат бюджету на підтримку (особливо таку) — це мені здається помилкою. Якщо є зайві 90 млрд, то краще знизити податки для всього бізнесу, а не перенаправляти кошти... на деяких обраних...» — заявила О. Маркарова.
Нагадаємо, за даними прес-служби Державного центру зайнятості, в Україні на початок лютого зареєстровано 373 тисячі безробітних. У січні цього року в базу служби зайнятості подано 68 тисяч вакансій. При цьому найбільша кількість пропозицій роботи була в переробній промисловості — 18,5%.
Шкода, що не у вітчизняній IT-індустрії, де з ініціативи Міністерства цифрової трансформації Кабмін затвердив навіть квоти на іноземних ІТ-працівників.
Згідно з постановою Кабміну про квоту на імміграцію, в Україну протягом року можуть переїхати 5 тисяч іноземних фахівців і влаштуватися на роботу в українські ІТ-компанії. Найбільше квот передбачено для Києва. Столиця зможе прийняти половину зарубіжних IT-фахівців від загальної запланованої їх кількості. Квота для Харкова — 700 осіб, для Дніпра, Одеси і Львова — по 600. Цікаво було б побачити чергу охочих переїхати до України айтішників.
На закінчення — про вітчизняних трудових мігрантів, які зірок з неба не хапають, а переказали минулого року майже 13 млрд дол. Це на 12% більше, ніж позаминулого.
Трудова міграція за кордон, йдеться у звіті Міністерства фінансів України про виконання бюджету за 2019 рік, сприяла зменшенню безробіття в державі до 7,3%, що є найкращим показником за останні шість років.
Нагадаємо, НБУ назвав топ-5 країн за обсягами грошових переказів в Україну. На думку експертів, загальний обсяг коштів, які українські заробітчани пересилають додому, сягає 6% ВВП.
Підсумовував Віктор БОНДАР.
