Віталій Кобаль. Підживлення озимого ріпаку.
Директор ПФ «Богдан і К» Павло Тимофійчук.
Озима пшениця на полях Івано-Франківщини стелиться густим соковито-зеленим килимом. Так само й інші озимі культури — ріпак, ячмінь. Рослини добре розкущилися, спостерігається сокорух та вегетація. Це наслідки надто теплої м’якої зими, якої на Прикарпатті не було давненько.
Позаяк рослини за зиму так і не ввійшли в стан глибокого спокою, аграрії були в підвішеному стані: а раптом грянуть сильні морози, а за ними відлига? Могли бути втрати озимих культур уже на фініші зими. Тепер же страхи наче минули. Прогнози синоптиків на березень-квітень обнадійливі. Якщо й будуть заморозки, то невеликі, що не вплине на стан озимини.
Отож аграрії із нетерпінням чекали виходу в поле. Філія «Перспектив» групи компаній МХП (директор Павло Потомський) стартувала в області першою. Ще на початку лютого на полях Городенківського району почали вносити рідкі міндобрива (карбамідно-аміачну суміш — КАС) і гранульовані (сульфат амонію). За нею потягнулися й інші господарства, зокрема ПФ «Богдан і К» (директор Павло Тимофійчук) та «Ярослав і К» (директор Віталій Кобаль) зі Снятинського району.
«Стан озимих дуже добрий. Рослини рясно скущилися, набрали цукрів. Зима минула, наче холодна осінь. Були занепокоєні незначним накопиченням вологи. Норма — 140—180 мм дощу, а не було навіть половини норми. Та кілька тихих рівномірних дощів у лютому наситили ґрунт достатньо. Отож є надія, що озимина матиме потенціал для старту», — розповідає Павло Тимофійчук.
У господарстві дотримуються традиційного агротехнічного прийому — підживлення озимини, як з діда-прадіда, по залишках снігу та мерзлоталому ґрунту. 14 лютого розпочали внесення КАС трьома оприскувачами та сульфат амонію — розкидачами. Робота ладилася, механізатори виходили в поле удосвіта, доки приморозки, щоб не різати колії. Бо опівдні земля розпускалася, а треба зберегти озимину. Оперативно, за один робочий тиждень, закрили весь клин озимих культур — 1200 га. Так само — на 800 га у ПФ «Ярослав і К» того ж району. Пришвидшили процес завдяки високотехнологічній техніці.
«Тепер можна заспокоїтися, передихнути. У другій половині березня має встановитися понад +100. Настає друга хвиля підживлення та боротьба з бур’янами, що успішно перезимували, внесення гербіцидів та фунгіцидів від зимових хвороб. На щастя, озима пшениця не вражена сніговою пліснявою. Цей дуже прикрий шкідник на старті вегетації може завдати шкоди озимій пшениці й призвести до втрати 10 відсотків урожаю», — наголошує Павло Тимофійчук.
15—20 березня очікується літ шкідників. На полях готують пастки-обманки яскраво-жовтого кольору, як цвіте ріпак. Вони приманюють комах, аграрії ведуть їх підрахунок та вирішують, як з ними боротися.
Великою загрозою для озимини стали цьогоріч гризуни. Їх популяції розвинулися масово. Особливо на площах, де попередниками були пшениця та ріпак прямим посівом (за технологією no-till), без глибокого безвідвального обробітку. Виникла така проблема в Городенківському і Тлумацькому районах, на полях уздовж заповідних територій Дністровського каньйону.
«У своєму господарстві застосовуємо біоприманки. Вони зовсім не шкідливі для людей і більшості тварин, та й для довкілля. Їх виготовляють із пшениці шляхом термічної обробки зерна парою із молекулами бактероденциду.
Натомість у мишей викликають кишково-шлункові захворювання, які передаються крапельним шляхом. Так знезаражуються цілі колонії гризунів. Варто наголосити, що вже завершили підготовку сільгосптехніки першої культивації ґрунту та загалом до сезону, забезпечені всім необхідним. Отож стартуємо з надією на добрі врожаї», — підсумовує Павло Тимофійчук.
На щастя, в нашій країні заборонено здійснювати обробку зерна отруйним фосфідом цинку, який у ґрунті не розкладається десятиліттями. А ще якихось двадцять років тому аграрії саме так боролися зі шкідниками, розкидаючи отруйні зернові приманки. Працювали в респіраторах, однак який то захист...
Івано-Франківська область.
Фото надані Павлом Тимофійчуком.
