4 лютого 2020 року розпочала роботу третя сесія Верховної Ради України — плідно і бурхливо. 

Першими депутати розглянули президентські конституційній ініціативи — зокрема, парламент попередньо схвалив законопроект (реєстр. № 1017), внесений Президентом Володимиром Зеленським, який передбачає внести зміни до статей 76 і 77 Конституції України: зменшити чисельність українського парламенту — з 450 до 300 народних депутатів, обирати їх на п’ять років, і — не за змішаною мажоритарно-пропорційною системою (у виборчих округах та за партійними списками), а лише за пропорційною, тобто за списками. «За» проголосували 236 народних депутатів. А для остаточного схвалення у сесійній залі доведеться назбирати не менш як 300 голосів. Конституційний Суд у грудні 2019-го визнав конституційним цей президентський законопроект.

У перший день роботи нової парламентської сесії відбулися кадрові ротації в уряді: Верховна Рада звільнила Альону Бабак з посади міністра розвитку громад і територій, задовольнивши подану нею заяву про відставку «за власним бажанням» і підтримала кандидатуру Дениса Шмигаля на новостворену посаду — віце-прем’єр-міністра — міністра розвитку громад і територій України. За це рішення проголосували 278 депутатів. Однак у своєму виступі з парламентської трибуни парламенту Бабак звинуватила у причетності до своєї відставки... «будівельну мафію». Проте коли посипалися запитання від депутатів — хто саме чинить тиск? — міністр не конкретизувала, прізвищ не назвала і наголосила, що рішення піти у відставку є її особистим і вчинено без тиску.

Головним завданням для нової парламентської сесії, вочевидь, є розгляд і ухвалення законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення, так званий закон про ринок землі (реєстр. № 2178-10). Згідно з проектом ринок землі має запрацювати з 1 жовтня цього року. Відчуження сільськогосподарської землі в Україні офіційно заборонено через мораторій.

Верховна Рада схвалила законопроект у першому читанні 13 листопада 2019 року. А до другого читання було внесено 4018 депутатських поправок. У профільному аграрному комітеті ці поправки назвали «законодавчим спамом».

Станом на 21 лютого парламент розглянув понад півтори тисячі поправок, якщо точніше — 1506 із 4018. Розгляд законопроекту тривав у парламенті в дуже непростих умовах: з блокуванням парламентської трибуни (лідерка фракції «Батьківщина» навіть займала крісло Голови Верховної Ради, не даючи йому вести засідання, а під час протистояння між депутатами порізала палець об мікрофон), численними перервами для політичних консультацій, мітингами під стінами парламенту. До парламенту приїздив і Президент Зеленський, зустрічаючись (щоправда, за зачиненими від преси дверима) із фракцією монобільшості, переконуючи депутатів голосувати за документ. Адже тертя є і всередині «зеленої» провладної фракції.

Депутати домовилися розглядати законопроект за повною процедурою. Відтак, попри бажання влади ухвалити закон якомога швидше (це є також однією з вимог МВФ), потрібно щонайменше декілька тижнів або й місяців.

Але попередньо обіцяної лідером фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією «земельної ночі», щоб пришвидшити схвалення документа, не сталося. Сесійна зала розглядає і голосує кожну поправку. Однак майже всі вони голосуванням підтримані не були.

Утім, фракція монобільшості «Слуга народу» хоче надалі спростити законотворчий процес: на розгляд парламенту внесено законопроект про обмеження внесення кількості поправок до законів.

21 лютого парламент заслухав звіт Прем’єр-міністр Олексія Гончарука. Глава українського уряду коротко поінформував про головні результати роботи Кабінету Міністрів за п’ять місяців 2019 року та окреслив плани на нинішній рік. До прем’єра у депутатів було безліч запитань, проте, оскільки затверджено Програму діяльності уряду, парламент не міг ухвалити ані позитивне, ані негативне рішення щодо роботи Кабміну, адже він має річний імунітет. «Оскільки у нас є затверджена програма уряду, проголосувати або позитивний, або негативний висновок з приводу роботи уряду ми не можемо», — пояснив на Погоджувальній раді глава парламенту Дмитро Разумков.

Ще одна резонансна подія: на початку лютого у Верховній Раді зареєстрували постанову про звільнення з посади голови Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника. Документ з’явився на офіційному сайті парламенту 7 лютого за підписом понад 200 депутатів з різних фракцій. Головному антикорупціонеру закидають те, що він... сам потрапив до реєстру корупціонерів. 6 вересня 2019 року Сарненський районний суд на Рівненщині визнав Ситника винним у тім, що він не вказав у своїй декларації подарунок — кошти, за які він відпочивав на мисливській базі на Рівненщині у період 2017—2019 років, і зобов’язав його сплатити 3400 гривень штрафу. Втім, сам Ситник стверджує, що заплатив за відпочинок сам, свою вину не визнає, заяву про відставку за власним бажанням писати не збирається і заявив, що оскаржуватиме судове рішення у Європейському суді з прав людини. І заявив, що адмінсправа проти нього — це помста за відкрите НАБУ кримінальне провадження про «рюкзаки Авакова». Йдеться про корупційний скандал — начебто зловживання при закупівлі рюкзаків для потреб МВС в обхід тендерних процедур, фігурантом якого є син міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександр. Однак згодом Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) цю справу закрила.

Профільний парламентський комітет з питань запобігання та протидії корупції відмовився розглядати постанову про звільнення директора НАБУ Артема Ситника, оскільки більшість членів комітету вважають її незаконною.

Проте інші парламентські комітети — регламентний і правоохоронний — рекомендували парламенту розглянути цей проект постанови. Проти звільнення Ситника також виступили посли G7.

У день відкриття нової сесії Верховна Рада України не підтримала постанову про продовження роботи над президентським законопроектом про внесення змін до статті 106 Конституції України, що дозволяла би главі держави призначати і звільняти голів НАБУ і ДБР — проект постанови підтримали 214 народних депутатів за необхідних 226. Фактично це був перший серйозний спротив парламенту президентській законотворчій ініціативі. Хоча застереження мав і Конституційний Суд у своєму висновку до законопроекту в грудні минулого року.

Гостре збурення викликала в українському парламенті й несподівана пропозиція співголови депутатської фракції «Опозиційна платформа — За життя» Вадима Рабіновича, висловлена на Погоджувальній раді лідерів депутатських фракцій і груп і голів парламентських комітетів: сформувати парламентську делегацію Верховної Ради України для... участі у так званому «Параді перемоги» у Москві на 9 травня з нагоди 75-річчя перемоги у Другій світовій війні. Водночас багато депутатів, передусім із фракцій «Європейська солідарність» (до якої входить і попередній Президент України Петро Порошенко, нині народний депутат), «Голос» виступили категорично проти пропозиції Рабіновича, оскільки російська армія є фактично агресором, здійснюючи збройну агресію проти України». А фракція «ЄС» оприлюднила заяву, у якій закликала Президента Зеленського повідомити, чи є у його планах участь у параді в Москві на 9 травня.

У лютому також відбулося ще декілька резонансних подій, фігурантами яких є депутати парламенту. Офіс Генерального прокурора (ОГП) розпочав кримінальне провадження через «кнопкодавство» — неодноразове неособисте голосування народного депутата на пленарному засіданні Верховної Ради України 21 лютого 2020 року, внісши відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, вперше впроваджено в дію новелу Кримінального кодексу України щодо відповідальності народних депутатів України за неособисте голосування, яка набула чинності 16 січня 2020 року. Як заявили в ОГП, приводом стала публікація у ЗМІ про кнопкодавство. Досудове розслідування доручено вести слідчим ДБР. За даними ЗМІ, йдеться про позафракційного депутата-мажоритарника від Закарпаття Владислава Поляка.

А депутатці від «Європейської солідарності» Софії Федині Державне бюро розслідувань (ДБР) вручило повідомлення про підозру в погрозах Президенту Володимиру Зеленському. Це перший випадок вручення підозри народному депутату після скасування депутатської недоторканності — адже тепер притягнення до кримінальної відповідальності вже не потребує дозволу і голосування Верховної Ради.

На наступному пленарному засіданні Верховної Ради депутати продовжать розгляд поправок до законопроекту про ринок землі.

Фото Сергія Ковальчука.