Врятуйте наші борги!

В Україні інфляція б’є рекорди. За інформацією Держстату, за рік вона сягнула майже 25 відсотків. Такі аж ніяк не райдужні цифри. У грудні порівняно з листопадом найбільше подорожчали овочі — на 14,4%, яйця — на 7,3%, соняшникова олія — на 7,1%, хліб і хлібопродукти — на 6,8%, риба та рибопродукти — на 5%. У річному вираженні, до грудня 2013-го, найбільше зросли тарифи за послуги каналізації — на 69,5%, ціни за природний газ — на 62,8%, пальне й мастила — на 60,7%, фрукти — на 55,9%, водопостачання — на 47,4%, гарячу воду та опалення — на 46,9%, фармацевтичну продукцію — на 44,9%. Здешевлення в грудні до листопада зафіксовано лише на цукор — на 2,6%. А в річному вираженні тільки на овочі — на 10,6%. Гроші не встигаєш після зарплати в руках й потримати — так швидко ціни спустошують гаманці.

Країни об’єднаної Європи уразила інша «болячка». Тамтешні ринки охопила паніка з приводу загального зниження цін на товари й послуги. В ЄС уперше за п’ять років спостерігається дефляція. «Нам би їхні проблеми!» — подумає зараз читач. Насправді дефляція для економіки нічим не краща за інфляцію. На перший погляд, масове зниження цін у супермаркетах — позитивний фактор, що веде до зростання споживання. Але це тільки на перший погляд. Адже коли покупці платять менше за той або інший товар, то знижується і прибуток виробників. Виходить, компаніям необхідно мінімізувати свої витрати. У результаті запускається так звана дефляційна спіраль. Знижуються зарплати, скорочуються робочі місця. Якщо виробники витрачають на випуск продукції менше, недоодержують кошти суміжні підприємства — постачальники сировини, обладнання. Коли є тенденція до здешевлення, то самі громадяни не поспішають купувати дорогі товари тривалого користування — сподіваючись, що й надалі ціни на них падатимуть. Банки, щоб подолати дефляцію, знижують відсоткові ставки. Тоді люди охочіше беруть кредити, і це стимулює попит на товари, а отже, стимулює їх виробництво. Тож падіння цін — теж економічна недуга, особливо поширена у заможних державах.

Але, як то кажуть, кожному своє... У нашому уряді головний біль — без Міжнародного валютного фонду вже не обійтися. У четвер, як і планувалося, місія МВФ приступила до роботи в Україні. Очікується, до кінця січня фонд розставить для нас усі крапки над «і». На Заході теж упевнені: тільки зовнішні кредити здатні врятувати нашу економіку. Причому, щоб уникнути дефолту, Україні в нинішньому році необхідно позичити майже 20 мільярдів гривень, вважає The Economіst.

Характеризуючи стан справ нашої економіки, видання пише, що він  критичний: гривня за рік девальвувала удвічі, інфляція — у районі 25%, що робить імпорт надмірно дорогим.

Прибутковість облігацій у країні встановлює нові рекорди — це означає, що інвестори вважають вкладення в них дедалі ризикованішими. Адже що більший ризик, то вища дохідність.

Нехай навіть і поспішне — напередодні Нового року — прийняття бюджету дозволяє країні сподіватися на допомогу МВФ (затверджений головний фінансовий документ — одна з умов продовження кредитування).

Швидше за все, прогнозують західні аналітики, фонд видасть близько трьох мільярдів доларів, але Україні їх може не вистачити, щоб уникнути дефолту. Золотовалютні запаси країни становлять майже дев’ять мільярдів доларів, ще кілька місяців тому вони були в районі 20 млрд. — кошти пішли, розповідає про ситуацію в Україні блог Free Exchange журналу The Economіst, на підтримку гривні. У 2015-му Київ повинен розраховуватися з Москвою за газ і ще повернути 3 мільярди доларів кредиту — не виключено, що це повністю вичерпає резерви.

Виплати за російським кредитом припадають на грудень нинішнього року, але, можливо, що проблеми розпочнуться значно раніше. За умовами угоди, Москва може вимагати його погашення негайно, якщо співвідношення боргу України до ВВП становитиме понад 60%. Чимало економістів упевнені, що це вже відбулося, але офіційна статистика підтвердить їхнє припущення тільки наприкінці першого кварталу. За Росією погашення своїх боргів можуть зажадати й інші кредитори.

Є ще одна проблема: дефіцит бюджету. Він може становити до 10% ВВП країни, адже податкові збори на тлі рецесії падають, а воєнна операція на південному сході потребує великих витрат. Таким чином, за підрахунками The Economіst, Україні в 2015 році знадобиться додатково 20 мільярдів доларів.

Утім, у нашому Кабміні це розуміють. Як повідомляється, Україна веде переговори з місією про розширення програми фінансової допомоги. На порядку денному — питання надання наступного траншу за програмою stand-by. Київ сподівається на збільшення фінансування або зміну графіка одержання грошей для того, щоб перший транш у 2015-му становив до 5 мільярдів доларів, замість раніше очікуваних 2,7 млрд.

В уряді запевняють: допомогу пустять на погашення зовнішніх зобов’язань України. «Окремо хочу відзначити, що ті кошти, які ми одержимо в рамках міжнародної фінансової допомоги, не йдуть на фінансування дефіциту державного бюджету, вони не йдуть на виплати пенсій, не йдуть на виплати зарплат. Усе це відбувається, у першу чергу, на виконання наших зовнішніх зобов’язань», — повідомив під час засідання Кабміну Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Водночас, згідно із програмою діяльності уряду, до 2019 року передбачено вдвічі збільшити експорт товарів з України. Постає логічне запитання: за рахунок чого, які галузі забезпечать такий прорив, якщо міжнародне фінансування йде на обслуговування боргів, а не на розвиток економіки? І як ми збираємося віддавати гроші, які напозичаємо цього року, якщо залученими коштами не збираємося підживлювати виробничий сектор?