Михайло Папієв, Андрій Іванчук, Олесь Довгий.
Микола Сольський.
Олександр Копиленко.
Мар’яна Безугла, Євгенія Кравчук.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ранкове засідання 3 березня
Верховна Рада продовжила розгляд у другому читанні поправок до проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-10) із 1507-ї поправки. Більшість поправок внесли народні депутати від опозиційних фракцій.
Зокрема, до статті 130 законопроекту «Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» було внесено поправки, які передбачали: переважне право для орендарів викупу орендованих земель сільськогосподарського призначення, недопущення купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення до проведення та встановлення результатів всеукраїнського референдуму, заборона відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не перебуває у приватній власності, на користь приватної юридичної чи фізичної особи до встановлення результатів всеукраїнського референдуму тощо.
Народний депутат України Олександр Колтунович (фракція «Опозиційна платформа — За життя») висловив думку, що важливо подолати сировинний експорт сільськогосподарської продукції, адже, за його словами, нині лише 6,4% українського експорту — це продукти харчування, а решта — сировина. «Цю проблему не вирішує обіг земель сільськогосподарського призначення», — заявив депутат. Науково-дослідні інститути підготували дослідження, що свідчать про ризики від відкриття ринку землі. «Спочатку референдум, запитаємо власників землі, — лише потім ринок землі», — заявив його колега по фракції Ілля Кива, нагадавши, що фракція зареєструвала проект закону про всеукраїнський референдум за народною ініціативою за № 1123.
— Потрібно спочатку провести всеукраїнський референдум, треба чесно людям сказати, що вартість гектара землі зараз набагато більша, ніж її намагаються нам нав’язати, — стверджував і Валентин Наливайченко (фракція «Батьківщина»). За його словами, у сусідніх країнах ЄС вартість гектара землі становить 30—50 тисяч євро, а громадянам України нав’язують продати за тисячу євро. Що є несправедливим.
Його колега по фракції Сергій Власенко запропонував таку поправку: земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка перебуває у власності громадянина, може бути відчужена виключно державі. А земельна ділянка, що перебуває у власності держави, може бути передана в оренду орендатору на строк до 25 років.
Вікторія Сюмар (фракція «Європейська солідарність») запропонувала визначити формулу ціни землі на рівні закону — щоб людей не могли змусити продавати свої земельні ділянки за безцінь. Парламентарка також висловила стурбованість, що в певних регіонах сільськогосподарські землі підуть під будівництво, і відтак можемо втратити велику кількість родючих земель.
На запитання депутатів: якою буде формула ціни на землю? — голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський розповів, що це питання дискутувалося на засіданнях комітету. І комітет прийняв таку редакцію у Перехідних положеннях: ціна не може бути менша від нормативної грошової оцінки, і це має регулюватися ринком. Голова комітету також відзначив, що важко пригадати практику примушування до продажу ділянки. Таке рішення приймає лише власник. А від кримінальних злочинів — якщо прийшли з автоматами — то жодна формула ціни не застрахує. Щодо пропозиції про заборону зміни цільового призначення Микола Сольський повідомив, що це не підтримано комітетом, оскільки було однією зі складових мораторію. «Неодноразові зустрічі з місцевими громадами підтвердили, що вони хочуть мати право на зміну цільового призначення», — стверджував голова профільного комітету.
Стосовно пропозицій провести референдум, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зауважив, що у багатьох депутатів була можливість ще давно подати відповідні законопроекти. «Давайте не будемо дивитися у минуле, а дивитися в майбутнє!» — закликав глава парламенту. Нині у Верховній Раді створено робочу групу з опрацювання узгодженого варіанта законопроекту про всеукраїнський референдум.
Народні депутати також пропонували внести ще й такі поправки: викуп земельних ділянок, земельних паїв здійснюється не більш як за 60 робочих днів; порядок викупу земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України; держава зобов’язана викупити земельну ділянку сільськогосподарського призначення у громадянина України, який бажає її відчужити за ринковою ціною.
Однак за результатами голосування жодну з поправок не було підтримано.
Парламент також обговорив поправки до статті 131 «Набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод». Під час дискусії багато депутатів запитували: чому мільйони українських громадян не отримали земельні паї сільськогосподарського призначення, хоча це право передбачено Конституцією? І чи не втратять вони таке право після того, як розпочне діяти ринок землі?
Доповідач — голова аграрного комітету Микола Сольський поінформував, що законопроектом передбачається зняття мораторію і обіг тих земель, що вже роздані громадянам, фізичним особам. А право отримати землю для тих громадян України, хто ще цього не зробив, законопроектом не скасовується. Голова комітету також нагадав, що законопроект стосується лише паїв, що перебувають у власності громадян України. А питання продажу землі, що перебуває у державній власності, регулюється іншим законопроектом, який схвалено парламентом у першому читанні. А Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, у відповідь на запитання депутатів, повідомив, що у нього особисто сільськогосподарської землі у власності немає.
На ранковому засіданні народні депутати розглянули 2144 поправки із 4018.
Довідково
— Україна має загалом понад 60,3 млн га землі.
— Площа сільськогосподарських земель — 42,7 млн га (70% території України).
— Площа ріллі — 32,5 млн га (78,4% усіх сільськогосподарських угідь).
— Частка чорноземів — 15,6—17,4 млн га (8% світових запасів).
— Державна земля — 10,4 млн га, з яких: 3,2 млн га — у постійному користуванні; 2,5 млн га — землі запасу; 4,7 млн га — мали б здаватися в оренду.
— Передано ОТГ — 1,5 млн га.
— Загальна кількість власників паїв — 6,9 млн осіб.
— Майже 1 млн осіб не обробляють і не здають земельні ділянки в оренду. 12% від загальної площі сільськогосподарських угідь не використовуються.
Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп
Юрій БОЙКО, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Для того, щоб в країні не було паніки з приводу можливої епідемії, потрібні конкретні дії, а не гучні заяви урядовців. Головне розібратися: чи дійсно є загроза? А для цього потрібно мати тести на коронавірус, про який так багато кажуть...
Парламент у межах своєї компетенції повинен ухвалити декілька рішень для того, щоб підтримати громадянське суспільство. Насамперед ми повинні припинити «коронавірус» в економіці, і в середу відправити весь уряд у відставку, бо всім зрозуміло: він не може впоратись ні з економічною ситуацією, ні взагалі вирішити проблеми, які стоять перед країною. І повинні зупинити так званий другий етап медичної реформи, бо насправді — це остаточне знищення вітчизняної медицини.
Михайло РАДУЦЬКИЙ, фракція «Слуга народу»:
— Останнім часом лунає дуже багато заяв, які стосуються ситуації з коронавірусом у світі та Україні. Хотів би сказати, що нині в світі зареєстровано понад 90 тис. випадків захворювання на коронавірус. На жаль, сьогодні центр переміщується ближче до наших кордонів і практично є зараження в країнах, які мають кордон з Україною. На сьогодні для боротьби з можливим проникненням інфекції на територію України підготовлено 2,5 тис. спеціалізованих палат для людей, які будуть госпіталізовані, якщо в них буде виявлено вірус. Лікарі сімейної медицини, епідеміологи пройшли спеціальні тренінги на випадок, якщо в Україні з’являться підтверджені випадки захворювання на коронавірус. На ранок вівторка підтверджених випадків не було, але тести проводяться постійно і ми маємо бути готові, що вірус буде і в нас. Статистика коронавірусу в світі не дуже відрізняється від статистики грипу типу А. Єдина різниця між ними — це наявність вакцини від грипу. Декілька країн уже заявили, що вони напоготові й невдовзі вакцина буде.
Сергій СОБОЛЄВ, фракція «Батьківщина»:
— Одинадцять мільйонів пенсіонерів, на жаль, першого березня, згідно із законом, не отримали індексацію пенсії. Першого квітня стартує черговий етап медичної реформи. Чи закладено відповідні кошти в бюджеті, важко сказати, бо виконання навіть ключових бюджетних програм є під загрозою. 23% невиконання бюджету лише за ці два місяці. Що це означає для країни, яка потребує першочергових заходів і в соціальній, і в оборонній, і в управлінській сферах, може зрозуміти будь-хто. У середу у нас визначний день — якщо наша розмова з урядом відбудеться лише по зміні прізвищ, фактично країна не зупиниться в тій страшній ситуації, в якій ми опиняємось нині. На думку нашої фракції, парламент потребує дуже серйозної розмови з доповіддю Прем’єр-міністра не про сто перемог, а про те, що збирається робити уряд для того, щоб негайно виправити ситуацію з бюджетом.
Святослав ВАКАРЧУК, фракція «Голос»:
— На шостий рік війни люди позбуваються ілюзій. Мінські угоди не дають відповіді на питання, як повернути території та принести мир на українських умовах. Вони вбивають. Вони формально надають майданчик для переговорів, на якому нічого не відбувається. Вони роз’їдають український суверенітет, бо прописані так, що, використавши їх, Україна може втратити державу як таку. Вони були підписані для того, щоб зупинити гарячу фазу війни і частково виконали свою функцію. Але п’ять років із дня підписання засвідчують: насправді, Мінськ — це глухий кут. Це розуміють експерти та більшість дипломатів. І, найголовніше, — це розуміють українці. Але ніхто не пропонує альтернативи. І вона не з’явиться, якщо не виносити це питання на високі саміти, не переконувати дипломатів. Ми пропонуємо план холодної деокупації. Він і є початком для обговорення. Він може змінюватися в деталях, але в його основі — збереження життів українських громадян.
Артур ГЕРАСИМОВ, фракція «Європейська солідарність»:
— Президент Зеленський збирає парламент для того, щоб перекласти провали майже за всіма напрямками із себе на когось іншого. Мабуть, він забув, що скоро вже рік, як при владі і що зосередив її майже всю в своїх руках.
Навіть якщо щомісяця змінювати формального прем’єра, це все одно буде уряд Зеленського. Наша фракція вимагає скликання позачергового засідання, на якому серед інших розглянуть питання індексації пенсій, скасування антифопівських та антибізнесових законів та фінансування кримськотатарського телеканалу АТР!
Павло БАКУНЕЦЬ, група «Довіра»:
— Наша група складається виключно з мажоритарників. Ми регулярно працюємо в громадах на територіях своїх округів і тому з перших вуст знаємо про проблеми. Нині людей турбують зміни до Конституції щодо децентралізації. Оголошено їх загальнонаціональне обговорення, однак варто не допустити, щоб воно було формальним. Змінювати повноваження органів місцевого самоврядування можна тільки після того, коли буде врахована думка людей, які працюють у цій сфері. Адже саме їм жити за цими правилами і розвивати громади. Також робимо висновок про те, що МОЗ не в силі поінформувати громадян про свої плани та заходи, тому з переживанням ставимося до другого етапу медичної реформи, яка має стартувати вже в квітні. Пропонуємо краще співпрацювати з органами місцевого самоврядування та комунікувати з громадянами.
Тарас БАТЕНКО, група «За майбутнє»:
— Покладаємо великі надії на позачергове засідання Верховної Ради, на якому маємо заслухати силовиків і розглянути урядові кадрові питання. Кожного місяця доводиться констатувати спад промислового виробництва. Ми недорахувалися кількох десятків мільярдів доходів до державного бюджету і не маємо можливості сказати, що буде завтра з макроекономічним прогнозом. Неможливо далі спокійно спостерігати за некомпетентністю і непрофесійністю уряду, який не може відповідати на виклики, що стоять перед нашою державою. Маємо сказати, що нинішній уряд потребує кардинального перезавантаження. Ми повинні невідкладно розглянути питання відставки уряду і поставити серйозне питання про те, як виходити з нинішнього колапсу.
