Чистої води стає дедалі менше, а фахівці, які стежать за цим, узагалі щезли
Якщо минулими роками о цій порі надзвичайники та місцева влада готувались до весняних повеней, обговорювали проблеми паводків, то тепер ці теми відійшли далеко на задній план. Навіть без точних синоптичних даних на Хмельниччині будь-хто помітить, що опадів стало менше, про сніги майже забули, тож про те, що у водоймах підніметься рівень води через їх танення, навіть не йдеться. Тепер на місцях дедалі більше думають про те, як зберегти ту воду, що є, як зробити її чистішою і не забруднювати ставки і річки, котрі помітно зміліли, а подекуди й висохли. В Хмельницькій ОДА зібрали спеціальну нараду, де фахівці шукали причини, а головне — шляхи вирішення цих проблем.
Окрім засухи, серйозно впливають на стан водних ресурсів краю ще й самі користувачі. Підраховано: понад півсотні різних підприємств та організацій, використавши воду, знову повертають її в природне середовище. Тому вкрай важливо знати, як справляються водокористувачі з її очисткою.
Так от, тільки за останні місяць екологи із обласного департаменту природних ресурсів і екології обстежили десяток населених пунктів, щоб дізнатись, яка вода виходить із каналізаційних систем та очисних споруд. Результати вражають: в деяких місцях очисних споруд взагалі немає. Подекуди вони настільки зношені, що їх аварійний стан блокує роботу. А більшість потребує ремонтів, бо через поломки і перевантаженість не вдається дотримуватись технології очистки.
Загальна статистика виявилась такою: в чотирьох райцентрах та одному селищі каналізаційні води не очищаються. Ще в шести містах і трьох селищах очистка, наче, і відбувається, але через зношеність систем якість її дуже низька. Тож природа, даючи нам чисту воду, назад отримує бруд та нечистоти.
І не тільки зношена техніка цьому причина. Є ще одна величезна проблема — нікому стежити за роботою очисних споруд і хоча б робити відповідні аналізи. Криза виробничих кадрів виявилась критичною для цієї сфери.
Наразі тільки в трьох комунальних підприємствах працюють інженерно-технічні фахівці з відповідною освітою. І це пощастило обласному центру та двом найбільшим містам. Іншим райцентрам, містам і селищам кваліфікованих кадрів не вистачило.
Щоб розібратись, де ж брати таких працівників, довелось звернутись до департаменту освіти і науки ОДА. І там пояснили: місцеві ПТУ мають досвід підготовки відповідних спеціалістів, зокрема, монтажників санітарно-технічних систем та слюсарів з контролю вимірювальних приладів. Навчають і зварників, котрі могли би проводити елементарні ремонтні роботи на очисних, в буквальному розумінні слова латаючи іржаві діри в металевих конструкціях. Але вся біда в тому, що жодне з комунальних підприємств краю, районна держадміністрація чи ОТГ не зробили ні однієї заявки на згаданих спеціалістів. А немає такого регіонального замовлення — ніхто не навчатиме майбутнього працівника.
У районах та в ОТГ про це знають, але вирішувати проблему не поспішають. Здебільшого посилаються на те, що фінансово не готові утримувати таких фахівців. От і виходить, що в цілому районі не назбирається пари тисяч гривень на, скажімо, одного лаборанта, а в результаті тисячі кубометрів неочищеної води стікає у навколишні водойми.
Можливо, для місцевого комунального підприємства ефект від такої економії можна підрахувати. Але збитки, які отримує при цьому природа, обчислюються не десятками і навіть не сотнями тисяч гривень — вони закладають втрати цілих поколінь на роки і десятиліття.
Відсутність фахівців своєї справи позначається на всіх етапах. Заступник голови ОДА Сергій Ткачук переконаний: чимало труднощів виникає при будівництві або реконструкції очисних споруд саме через те, що нікому розробити якісну проектно-кошторисну документацію: на місцях немає не тільки проектантів, які розбиралися б в особливостях таких споруд, а й знавців відповідних норм законодавства. Тож наразі ОДА готова допомагати кожному населеному пункту, що візьметься за новий проект. Не тільки через те, що він поліпшує роботу комунальників, а ще й тому, що допомагає зберегти один із найцінніших ресурсів —чисту воду.
Хмельницький.
Фото Департаменту природних ресурсів та екології ОДА.