«Українські фермери не можуть знайти собі кваліфікованих фахівців із заробітною платою в 1000 євро для початку і 3—5 тисяч — в подальшому. І це не фантазія, це реальність». Про таке на своїй сторінці у Фейсбуці за підсумками робочої поїздки в Умань написав голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
За його словами, відносно нещодавно аграрії, які займаються розвитком освіти, — голова громадської спілки «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун та директор Українського аграрного ліцею Олена Ярошинська — проїхали по всіх закладах вищої освіти і поговорили з декількома сотнями бакалаврів-ветеринарів.
«Пропозиція їх була дуже проста: ми оплачуємо ваше навчання в магістратурі, платимо гідну стипендію, потім одразу даємо робоче місце із заробітною платою в 1000 євро, якщо все добре, піднімаємо до 3—5 тисяч євро. Знаєте, скільки дітей погодилися на цю пропозицію? Двоє!
А тепер буде цікаво. Серед декількох сотень опитаних студентів-ветеринарів бакалаврату, з яких значна частина навчаються за бюджетні кошти, взагалі працювати ветеринаром планують приблизно 10 відсотків, а ветеринаром у промисловому фермерстві — 2 відсотки. Решта 88 відсотків навчаються заради будь-чого, тільки не заради отримання знань і майбутньої професії», — написав народний депутат, зауваживши, що це трагедія всієї системи освіти, і пообіцяв із цим боротися.
«Але приємно, що колеги-аграрії не зупинилися, не опустили руки, а створили навчальну платформу «DairyCenterKischenzi» (Молочний центр Кишенці) на базі одного з найсучасніших фермерських господарств, лабораторії дослідження якості кормів і молока. Тепер там навчають і підвищують кваліфікацію фахівців з усієї країни для потреб своєї індустрії. І в такий спосіб компенсують кадровий голод, який не можуть навіть частково вгамувати вищі навчальні заклади», — наголосив С. Бабак.
Вл. інф.
