Директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Донецькій та Запорізькій областях Павло Наливайко та працівники центру.

Мешканцеві Донеччини, який є переселенцем і має страховий стаж понад 30 років, у Маріупольському управлінні Пенсійного фонду відмовили у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відмову мотивували неможливістю витребувати підтверджувальні документи з установ, що тепер розташовані на окупованій території. Громадянин звернувся до Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де дійшли висновку, що рішення Пенсійного фонду є протиправними та потребують їх оскарження в судовому порядку. Уповноважена фахівчиня з надання безоплатної правової допомоги Вікторія Афоніна підготувала позов до Донецького окружного адміністративного суду, і, керуючись відповідними статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав протиправним та скасував рішення Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії за віком та зобов’язав повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах…
Це лише один із прикладів, коли центри та бюро правової допомоги обстояли законні права та інтереси громадян. І таких прикладів на Донеччині — тисячі.

Дві третини звернень надходить від переселенців

— Упродовж року, що минув, до місцевих центрів та бюро правової допомоги в Донецькій області звернулися 31 516 осіб, — поінформував директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Донецькій та Запорізькій областях Павло Наливайко. — 26,4 тисячі громадян отримали правові консультації. Стосовно звернень 4,4 тисячі осіб прийнято рішення центрів про надання безоплатної правової допомоги. Фахівцями центрів складено 3,7 тисячі процесуальних документів та здійснено представництво інтересів 1 053 громадян у судах.

За словами Павла Наливайка, найчастіше до офісів системи надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Донецькій області звертаються з питаннями, які стосуються сімейного, спадкового, земельного, житлового, трудового права та соціального забезпечення.

— Які групи населення найбільше звертаються по правову допомогу?

— Аналіз звернень показує, що жінки звертаються частіше від чоловіків. У Донецькій області 65 відсотків звернень — від внутрішньо переміщених осіб, 25 відсотків становлять малозабезпечені особи, люди з інвалідністю.

Певна частина звернень надходить від учасників бойових дій.

За словами директора, за кількістю виданих доручень, наданих консультацій, складністю умов та інтенсивністю  роботи Регіональний центр з надання БВПД у Донецькій та Запорізькій областях — один із лідерів цієї системи в Україні. Гідним є також і рівень надання правової допомоги в регіоні. Якість ґрунтується передусім на високому професіоналізмі фахівців, які тут працюють, і адвокатів, котрі залучаються до співпраці за контрактами. Зокрема, в Донецькій області безоплатну вторинну правову допомогу надають 182 адвокати.

В умовах проведення ООС на лінії розмежування в Донецькій області щоденно, крім вихідних, функціонують три дистанційні пункти з надання правової допомоги. На прийом до таких пунктів звертаються жителі непідконтрольної території та прифронтової зони.

Тому що довіряють

Стосовно найближчих планів Павло Наливайко зазначає:

— Пріоритетне завдання — не менш як 50 відсотків людей мають бути обізнані щодо можливості отримання ними безоплатної правової допомоги в разі виникнення складних життєвих ситуацій. Сьогодні про можливість скористатися такою послугою знають лише 25 відсотків жителів, хоча й це — один із найкращих показників. Окреме завдання для центрів з надання БВПД: не менш як 75 відсотків клієнтів мають бути задоволені якістю отриманої правової допомоги, і моніторинг показує, що позитивний ефект є. 95 відсотків колишніх клієнтів БВПД під час опитувань підтвердили, що бажають і надалі скористатися системою безоплатної правової допомоги та готові порекомендувати її іншим. Такий результат отримано завдяки низці складників, зокрема — механізму «peer review», що передбачає внутрішній контроль, оцінювання та рецензування надаваної правової допомоги.

Сьогодні мапа підконтрольної українській владі частини Донецької області рясніє діючими в кожному місті та районі точками доступу до БВПД. Серед них — два місцеві центри безоплатної вторинної правової допомоги в Краматорську та Маріуполі й 16 бюро правової допомоги в інших містах. Важко уявити, але в 2013 році, коли система безоплатної правової допомоги лише створювалася, жодної з цих точок доступу не існувало.

На Донеччині зазначають, що формування в 2016 році теперішньої мережі центрів і бюро правової допомоги дало змогу дещо «розвантажити» органи місцевої влади й перенаправити заявників з питань консультування та правової допомоги.

— У 2016 році, аби дізнатися про рівень довіри до різних інстанцій, ми провели анкетування серед мешканців Донецької області з запитанням: «У який спосіб ви вирішуєте свої правові проблеми і якщо стикаєтеся з ними, то до кого насамперед звертаєтеся?». З кількох варіантів відповідей чотири роки тому найчастіше люди називали керівників поліції та місцевої держадміністрації. У 2018-му, поміж громадських об’єднань, міжнародних організацій, органів влади, уповноваженого з прав людини тощо, система безоплатної правової допомоги вперше увійшла до ТОП-5 за рівнем довіри у громадян — їй довіряли вже 25 відсотків опитаних. В інших регіонах країни на той час система БВПД до ТОП-5 не входила.

Чималий обсяг правової допомоги надають центри і бюро БВПД підозрюваним та обвинувачуваним у кримінальних провадженнях. Упродовж року Регіональний центр надав 11 591 доручення, з яких у 5 551 випадку було забезпечено захист і представництво інтересів осіб по Донецькій області. За словами Павла Наливайка, у семи випадках результатом роботи адвокатів стало скасування обвинувальних вироків і закриття провадження.

Показник якості захисту — 166 випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням, 18 фактів заміни або скасування запобіжного заходу, 18 — закриття провадження за відсутності складу злочину, 55 — заміни правової кваліфікації, 13 — зменшення кількості епізодів обвинувачення, 451 — призначення найменш суворого покарання, 689 — призначення мінімального строку покарання.

Прагнуть самостійно реалізовувати власні права

— У питаннях надання правової допомоги нам допомагають міжнародні організації «Право на захист», УВКБ ООН, Норвезька рада у справах біженців (Norwegian Refugee Council) в Україні, Данська рада у справах біженців (Danish Refugee Council) та інші, — сказав директор Регіонального центру, — але обсяг такої підтримки щороку зменшується через скорочення міжнародними донорами бюджетів таких програм. Отже, зростає навантаження безпосередньо на працівників і адвокатів центрів БВПД. 

Навів Павло Наливайко й таку важливу цифру: впродовж року Регіональний центр БВПД сплатив адвокатам за надану ними правову допомогу згідно з укладеними контрактами 35 мільйонів гривень і, зокрема, по Донецькій області — 16 мільйонів гривень. У 2020 році з бюджету Регіонального центру БВПД буде сплачено адвокатам 42 мільйони гривень, у тому числі 21 мільйон по Донеччині. Отже, безплатною правова допомога в системі БВПД є для громадян, які належать до 14 категорій осіб, що мають на це право згідно із законом. Утім, зовсім не безплатне надання правової допомоги в рамках БВПД — для держави, її бюджету й, відповідно, для платників податків в Україні.

Проте кількість звернень громадян з нагальних правових питань, що зростає, має свій позитивний меседж. Адже це свідчить, що, по-перше, люди знають про свої права й порядок їх реалізації, а відтак стають дедалі незалежнішими. По-друге, люди не згодні пасивно очікувати, що хтось «згори» розв’яже за них їхні проблеми, й прагнуть самостійно реалізовувати те, що їм належить за законом.

Фото Владислава ЛЕОШКА.