Закон «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування і покарання з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», потребує змін. Що саме і як варто змінити для того, щоб закон можна було застосувати на практиці, з’ясовували учасники круглого столу «Правові механізми усунення негативних наслідків та недопущення переслідування і покарання під час проведення мирних зібрань» — народні депутати, правознавці та адвокати, діяльність яких безпосередньо пов’язана з реалізацією закону.

За словами одного з авторів цього законопроекту, народного депутата від фракції ВО «Свобода» Ігоря Швайки (на знімку ліворуч), нині каменем спотикання стали дві норми закону: «звільнення від відповідальності» та «закриття кримінального провадження». «Так, це не синоніми. Якщо підійти формально, справді, частина перша його суперечить частині другій. Бо ці два поняття — окремі правові напрями. Саме через цю суперечність, — наголосив обранець, — Генпрокуратура та Вищий спеціалізований суд відмовляються виконувати даний закон». Утім, справжня причина його невиконання, на думку І. Швайки, полягає в тому, що у владному середовищі є повне нерозуміння духу цього закону і те, для чого його було ухвалено.

За словами парламентарія, під час зустрічі з Генеральним прокурором Віктор Пшонка дав чіткі пояснення: якщо процесуальний керівник закриє провадження у справі, це означатиме, що слідчого, який виніс цю постанову, треба буде притягти до відповідальності.

«Абсурдність постанови про відкриття провадження необхідно виправити, але в такому разі потрібно покарати ту людину, яка винесла цю постанову. Це прозвучало головним лейтмотивом Генпрокурора про неможливість застосування закону в частині закриття кримінального провадження», — наголосив І. Швайка.

Водночас народний депутат від фракції «УДАР» Наталія Агафонова (на знімку праворуч) переконана: незважаючи на певні вади ухваленого закону, його можна і потрібно застосовувати. І Генеральний прокурор, не чекаючи вказівок зверху, мав дати роз’яснення підлеглим, як саме це робити.

Тим часом представники експертного середовища наголосили, що зміни до закону не повинні вилитися в якийсь великий текст. Адже що більший текст — то більше шансів зайти у глухий кут, переконаний адвокат Ростислав Пукало. Тож, на думку фахівців, оскільки головним документом у кримінальному праві є Кримінальний кодекс, то й зміни потрібно вносити саме до нього. Зокрема, Р. Пукало запропонував у дев’ятому розділі передбачити «просту статтю: особа звільняється від відповідальності на підставі спеціального закону...». А доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету КНУ імені Т. Шевченка Микола Хавронюк вважає, що треба внести зміни до статті 48 Кримінального кодексу. Водночас у Перехідних положеннях він пропонує зауважити, що зміни мають тимчасовий характер і поширюються лише на певні події.

Власне, круглий стіл було скликано з од-

нією метою — напрацювати механізми, які дадуть змогу адвокатам застосовувати закон на практиці, відтак народні депутати мають урахувати їхні зауваження у змінах до закону. А те, що вони потрібні, — сумніву не викликає.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

ДОВІДКОВО

Після масових заходів протягом листопада-грудня в Києві було порушено 41 кримінальне провадження, загалом по країні — 88. Нині під вартою в столиці утримують чотирьох осіб, в регіонах така інформація відсутня. Проти працівників спецпідрозділу «Беркут» порушено 15 кримінальних проваджень. Під вартою не утримується жоден із підозрюваних. Крім того, про підозру у скоєні злочину оголошено чоти-рьом столичним чиновникам.