Податкові борги висять у місцевих громад Херсонщини каменем на шиї. Вони мали б бути зацікавлені в їх поверненні, але, хоч як дивно, саме комунальні підприємства часом «сприяють» їх нарощуванню. А тим часом сума таких неплатежів уже наближається до чверті мільярда.
Нестача коштів у скарбничках міських та сільських рад Таврії сильно їм дошкуляє: ні тобі зарплату бюджетникам вчасно виплатити, ні за ремонт доріг чи магістралей теплопостачання розрахуватися тощо. Та якби тутешні господарські структури дружно погасили свої борги, чимало старих дірок у комунальному господарстві вдалося б залатати одразу. Міркуйте самі: податкові неплатежі до так званого зведеного бюджету краю на теперішній час сягнули 236 мільйонів гривень. А на ці гроші можна було б протягом року утримувати «соціалку» щонайменше в кількох степових районах! Та райдужні сподівання на це навряд чи справдяться — підстави є радше для песимістичних прогнозів.
У прес-службі Головного управління Міндоходів Херсонщини повідомляють: майже 59 відсотків згаданого боргу, або 139 мільйонів гривень, припадає на підприємства, які перебувають на різних стадіях процедури банкрутства. Зрозуміло, що сподіватися на отримання великих надходжень від продажу їхнього майна навряд чи варто. Адже ще до розгляду таких справ у суді загальної вартості майна банкрутів було недосить для задоволення всіх вимог кредиторів, тому й з’явилися підстави для звернень до Господарського суду. В окремих випадках ліквідація чи санація розорених підприємств триває по два-три і більше років. Тому рано чи пізно їхню заборгованість доведеться визнати безнадійною у зв’язку з відсутністю активів та просто списати її після завершення процесу офіційного визнання неплатоспроможності.
Утім, не тільки згадане КП, а й ще чимало проблемних господарських структур на Херсонщині взагалі не мають ніякого майна чи грошей на рахунках, а їхні засновники уникають співробітництва з податківцями чи взагалі перебувають у розшуку. До стягнення їхнього боргу на 62,4 мільйона гривень залучено державних виконавців. Проте, зі зрозумілих причин, протягом минулого року вони спромоглися стягнути лише два мільйони гривень.
Хоч як прикро, але свій «внесок» у нарощування податкових боргів роблять і ті ж органи місцевого самоврядування. Засновані міськими та сільськими радами 54 комунальні підприємства заборгували обов’язкових платежів на 15,6 мільйона гривень. Тобто шість гривень із кожних ста, котрі вчасно не надійшли до скарбнички, — їхня «заслуга». Хоча позбутися боргу з обов’язкових платежів до бюджету саме комунальним підприємствам значно простіше, ніж іншим господарникам.
Раніше таку проблему розв’язували просто: на сесії рада-засновник ухвалювала рішення про додаткове фінансування КП з муніципальної чи сільської скарбнички, і воно отримувало кошти для розрахунків з державою. Та під час кризи доходів у місцеві бюджети надходить менше, і їхні розпорядники винаходять усілякі способи зекономити. Найчастіше депутати або вносять розорене КП у список підприємств, чиє банкрутство заборонено, або ж створюють інше комунальне підприємство, якому передають обсяг роботи попередника (як правило, водопостачання чи обслуговування житла), та переводять туди працівників, залишаючи іншому самі лише борги. І так може повторюватися кілька разів. Водночас проблема не розв’язується, старі боржники залишаються неліквідованими. А нові підприємства починають прирощувати борги за старою схемою.
Херсон.
ФАКТ
Приміром, одне з комунальних підприємств-банкрутів Херсона накопичило рекордний податковий борг — 1,9 мільйона гривень. Процедура банкрутства цього КП триває з липня 2012 року, і кінця-краю їй не видно: жодні надходження до бюджету від його ліквідації відсутні. Тому єдина перспектива погашення боргу МКП — визнання його безнадійним через відсутність активів та списання після завершення банкрутства.
