Скажімо, у Бахмацькому та Ічнянському районах тягнеться ціла мережа курганів, які належать щонайменше до скіфського часу — це «на око» встановили ще радянські археологи. Нині активно триває нищення курганів не тільки чорними археологами, як це сталося біля села Дмитрівка Прилуцького району, а й аграрними холдингами та фермерами, які женуться за зайвим гектаром землі під свою кукурудзу.
При цьому, як показав приклад розорювання праслов’янського городища біля села Зайці Чернігівського району, про що писала наша газета, фермери для виправдання своїх дій посилаються на відсутність інформаційних табличок, які би показували, що це пам’ятка, яка охороняється законом.
Тому ініціатива охоронця (на волонтерських засадах, звісно) кургану Безводівка в Ічнянському районі Олександра Кликавки, який встановив 10 інформаційних табличок на кошти, зібрані ним на пожертви, викликає повагу. Звісно, державні органи охорони культурної спадщини такою роботою, на жаль, не займаються, посилаючись на відсутність фінансування. Як показав досвід Олександра, головне — не гроші, а бажання.
Курган Безводівка має охоронний номер, але це не завадило ненаситним аграріям торік восени його підорати. Краєзнавець сподівається, що інформаційні знаки допоможуть захистити курган. До речі, волонтер переконаний, що цей курган є прадавньою астрономічною обсерваторією: «Безводівка схожа на англійський Стоунхедж, німецький Гозек чи уральський Аркаїм. Тут можна визначати дні рівнодення, що було дуже важливо для наших пращурів. Фактично це гігантська лабораторія, яка визначала сонячні і місячні цикли, дні затемнень».
Так це чи ні — треба доводити дослідженнями. Але, в будь-якому разі, якщо кургани знищити — доводити буде нічого.
