Вони сподіваються, що до думки регіону дослухаються Президент, парламентарії та урядовці, яким адресовані ці Звернення. Тож їх розгляд перенесено на наступну середу, коли продовжить роботу сесія.
П’ять міст можуть втратити свій статус, серед нихі древній Острог
Володимир Зеленський на початку своєї діяльності на посаді Президента України одну із своїх перших робочих поїздок здійснив у древній Острог, де в Національному університеті «Острозька академія» представляв голову Рівненської ОДА Віталія Коваля. А тепер Острог ризикує втратити статус міста, як іще чотири населені пункти Рівненщини — Березне, Корець, Радивилів і Дубровиця.
«Виною» тому, на думку депутатів, — положення проекту Закону України «Про засади адміністративно-територіального устрою України», який у січні цього року Кабінет Міністрів України направив на розгляд Верховної Ради України.
У порядок денний чергової сесії Рівненської обласної ради 13 березня депутати внесли проект Звернення, в якому висловили занепокоєння статтею 10 цього законопроекту, яка визначає категорії населених пунктів: «... Місто є населеним пунктом із переважно компактною забудовою, загальною чисельністю населення не менше ніж 20 тисяч жителів (...) Селище є населеним пунктом загальною чисельністю населення, не менше ніж п’ять тисяч жителів...».
Депутати облради в проекті Звернення до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України просять переглянути норми законопроекту. «На нашу думку, закон не може мати зворотної сили (стаття 58 Конституції України) та не повинен загрожувати втраті нинішнього статусу населених пунктів. Зміна адміністративного статусу населеного пункту має здійснюватися виключно на підставі подання відповідної сільської, селищної, міської ради», — аргументують депутати у Зверненні.
У разі прийняття цього законопроекту статус міста втратить Острог, який є одним із найдавніших населених пунктів регіону. Це місто в наш час є адміністративним центром району, економічним, освітнім та культурним центром півдня Рівненщини. З часів згадки в літописі з 1100 року і до сьогодні населений пункт має статус міста. У 1585 році це місто отримало Магдебурзьке право, що є історичним досвідом розвитку демократії та свободи. Найстаріший навчальний заклад України — Національний університет «Острозька академія» і у наш час успішно функціонує в згаданому місті та динамічно розвивається. Зміна адміністративного статусу суперечить історичній тяглості цього міста та не сприятиме його подальшому розвитку.
Фінансування лікування туберкульозу значно менше від потреби
Депутати Рівненської обласної ради занепокоєні тим, що у процесі реформування системи протитуберкульозної допомоги існують суттєві ризики в частині значного погіршення медичного обслуговування пацієнтів, хворих на туберкульоз. Це при тому, що рівень захворюваності на туберкульоз у Рівненській області за 2017 рік становить 43,5 на 100 тис. населення, 2018 рік — 41,8, 2019 рік — 41,5. Тож підготували проект Звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України та Національної служби здоров’я України щодо фінансування протитуберкульозних підприємств.
У ньому, зокрема, йдеться про таке:
«Упродовж останніх років у протитуберкульозній службі відбулися значні реорганізаційні процеси. Проведено ліквідацію трьох лікарень шляхом приєднання (Володимирецької, Острозької, Вербської) до основного підприємства. На даний час розроблено та подано на чергову сесію обласної ради відповідні документи щодо реорганізації шляхом приєднання комунального підприємства «Страшівська туберкульозна лікарня» Рівненської обласної ради та комунального підприємства «Острожецька туберкульозна лікарня» Рівненської обласної ради. У 2019 році проведено скорочення 51 штатної посади, оптимізовано ліжковий фонд (з 560 ліжок до 360). Запланована оптимізація у 2020 році дозволить зменшити ліжковий фонд до 280 ліжок.
Госпіталізація пацієнтів у стаціонарні відділення комунального підприємства «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради здійснюється за чітко визначеними показами згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я. Середній термін перебування хворого у стаціонарі становить 72,5 дні, що нижче від середнього в Україні. Підприємство працює відповідно до вимог інфекційного контролю.
Відповідно до чинного законодавства протидія захворюванню на туберкульоз є складовою державної політики щодо забезпечення якісної і доступної медичної допомоги, реалізації державних цільових програм лікування найбільш поширених небезпечних для здоров’я і життя людини захворювань, проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів з метою ранньої діагностики захворювань, надання гарантованого обсягу безоплатної медичної допомоги тощо.
Однак відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 65 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році» затверджено тариф на лікування одного хворого з розрахунку 21 820,85 гривень на дев’ять місяців поточного року (з урахуванням коефіцієнта за готовність проводити хірургічні втручання), згідно з яким вартість місячного лікування в стаціонарі не відрізняється від вартості лікування на амбулаторному етапі і становить 2 424,54 гривні. При цьому на практиці доведено, що фактична вартість стаціонарного лікування у 10 разів перевищує вартість амбулаторного.
У комунальному підприємстві «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради лікуються 307 пацієнтів, з них стаціонарно — 225, амбулаторно — 82. Це дасть змогу комунальному підприємству отримати фінансування від Національної служби здоров’я України в розмірі 6 699 000,95 гривень. За рахунок інших послуг підприємство щомісячно отримуватиме ще майже 100 000 гривень. Таким чином, за дев’ять місяців поточного року обсяг фінансування з НСЗУ за надані підприємством медичні послуги орієнтовно становитиме 6 799 000,95 гривень, що є значно меншим від фактичної потреби в коштах (потреба в коштах на дев’ять місяців поточного року без урахування вартості енергоносіїв та капітальних видатків становить 52 000 000 гривень). При цьому середньомісячна потреба в коштах на утримання підприємства (без видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв) становить 5 700 000 гривень. Цілком очевидно, що такі підходи до фінансування протитуберкульозної служби повністю суперечать моделі лікування, орієнтованої на потреби людей.
Враховуючи викладене та беручи до уваги соціальні аспекти порушеної вище проблеми, ми, депутати Рівненської обласної ради, вважаємо, що питання медичного обслуговування пацієнтів, хворих на туберкульоз, запровадження протиепідемічних заходів повинні вирішуватися на державному рівні як невідкладні, оскільки будь-яке зволікання може призвести до закриття протитуберкульозних підприємств, які надають медичну допомогу, і погіршення епідемічної ситуації в Україні.
Для врегулювання цієї критичної ситуації пропонуємо здійснити такі заходи:
— до кінця 2020 року забезпечити фінансування протитуберкульозної служби в регіонах України за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;
— переглянути тарифи на лікування одного хворого на туберкульоз з урахуванням вартості стаціонарного та амбулаторного етапу лікування;
— для регіональних фтизіопульмонологічних центрів розрахувати стандартний пакет послуг, що включає діагностику, стаціонарне лікування, координацію протитуберкульозних заходів та консультативну допомогу», — йдеться у проекті Звернення депутатів Рівненської обласної ради.
