На знімку: внук Максим Рильський та правнук Назар Рильський покладають квіти до пам’ятника видатному співвітчизнику.
У вшануванні пам’яті великого поета в Голосіївському парку столиці також взяли участь Вікторія Колесник — директор музею поета та Олександр Ніщук — учасник мандрівки «Стежками Максима Рильського».
Академік АН УРСР Максим Тадейович Рильський (1895—1964) увійшов в історію української культури як поет, автор текстів до музичних творів, мовознавець, перекладач, громадський діяч, талановитий лібретист, літературний редактор музичних полотен, проповідник гуманістичних, загальнолюдських цінностей, що не втрачають свого вагомого значення і сьогодні.
15-річним юнаком він видав свою першу поетичну збірку «На білих островах», репринтне видання якої здійснено 2010 року за підтримки редакції газети «Голос України».
За життя Рильський написав тридцять п’ять книжок поезій, кращі серед яких — «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов’янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства.
На жаль, життя вносить свої корективи, і тому урочистий концерт «Тобі, мистецтво, шлю поклін...», присвячений 125-річчю від дня народження Максима Рильського, що мав відбутися 18 березня у Національній філармонії України, перенесено на пізніший час. Так само, як і міжнародна наукова конференція «Максим Рильський як учений та організатор науки».