До весняних робіт у полі хлібороби Полтавщини завжди готуються особливо старанно.
Цьогоріч аграрії Полтавщини почали сіяти ярі культури на тиждень раніше, ніж торік. Оскільки незвично тепла погода фактично стерла межі між порами року, то готували ґрунт до засіву, підживлювали його, закривали вологу на полях ще з календарної зими. Посівна також стрімко набирала темпів і до кінця минулого тижня, тобто до істотного похолодання, хлібороби області встигли кинути в ґрунт насіння ранніх зернових на площі 31,4 тис. га. Зокрема, в регіоні було посіяно 30,6 тис. га ячменю, 500 га гороху та 300 га вівса.
Нічні морози, мокрий сніг і дощі зі штормовими вітрами пригальмували весняно-польові роботи та, зрештою, поставили їх на паузу. Однак належна забезпеченість сільгосппідприємств і фермерських господарств краю насінням, технікою та іншими ресурсами дає надію, що з поліпшенням погодних умов затримок із такими роботами не буде. Тим паче, що всі добре розуміють: за нинішнього дефіциту вологи в ґрунті обсіятися треба якомога раніше, доки її залишки не випарувалися остаточно...
Водночас, за даними департаменту агропромислового розвитку ОДА, озимі культури на площі 237,7 тис. га перебувають у хорошому та задовільному стані. Тож профільні фахівці згаданого департаменту вважають раннє відновлення вегетації рослин і такий само ранній та досить потужний старт посівної кампанії запорукою вагомого врожаю. Щоправда, при цьому додають: за умов достатнього зволоження ґрунту в найближчі місяці...
Однак досвідчені аграрії області, з якими довелося спілкуватися останніми днями, менш оптимістичні у своїх прогнозах. Вони, звісно, також знають, що, скажімо, озимій пшениці не страшні навіть двадцятиградусні морози. Та тільки тоді, коли вона «спить» під сніговою ковдрою. Натомість тепла безсніжна зима взагалі не давала можливості озимині «заснути». Все те істотно ослаблювало рослини, їхня нинішня зелена «кучерявість» досить оманлива.
І якщо такий, як зараз, погодний маятник «сонце-мороз» коливатиметься й надалі, то це може помітно знизити здатність тієї ж озимої пшениці опиратися будь-яким «стресам» у вигляді хвороб, посухи тощо. А отже, знижуватиметься й урожайність та параметри якості головного полтавського хліба...
Не менше хвилює сільгоспвиробників регіону й ситуація з наступом коронавірусу. Вони усвідомлюють, що посівну на лікарняний чи у вимушену відпустку не відправиш... Сіяти, вирощувати і збирати врожай треба за будь-яких умов. Тим паче, що нині йдеться не лише про необхідність поповнювати запаси харчів і, власне, продовольчу безпеку держави, а й про, певно, найбільш стабільну для примноження валютних резервів країни галузь. Надто за умов, коли буквально на очах «лягає» чимало інших секторів нашої економіки...
Однак розуміння того, що сільськогосподарське виробництво також стає своєрідною «передовою» в боротьбі за виживання, з боку урядовців та інших відповідальних осіб аграрії краю не помічають. Бо коли хочуть закупити, скажімо, ті ж таки медичні маски, респіратори чи інші засоби індивідуального захисту для своїх механізаторів, які виїжджають у поле, то нерідко наражаються на відмову. Мовляв, хіба не знаєте, що це загальний дефіцит...
Хоча, на їхнє переконання, сівачів сьогодні треба прирівнювати до медиків, військових, представників інших силових структур і, власне, всіх, хто став у першу шеренгу борців із небаченими досі викликами та загрозами. Тож і забезпечити хліборобів усім необхідним маємо передусім. Бо когось із них на карантин чи лікарняний, звісно, можна відправити. Та їсти за будь-яких умов ізоляції хочуть усі...
Полтавська область.
Фото з архіву автора.
