Приміром, у Ладигах, що в Старокостянтинівському районі, підживили озимі, вносять добрива на поля, де невдовзі вирощуватимуть буряки. Всі налаштовані на дуже швидку роботу. Це заради того, щоб вберегти вологу в ґрунті. Саме вона стає одним із найдорожчих і найдефіцитніших ресурсів. І втримати її — найголовніше завдання для всіх. Тому в Ладигах наввипередки із посухою трактористи працюють цілодобово, закриваючи вологу. Те саме поспішають зробити практично у всіх районах області. А дехто вже й сіє ярі пшеницю та ячмінь.
За колишніми мірками — ранувато. Досвід минулих років — це квітнева посівна. Але кліматичні зміни примушують діяти по-новому. Адже пізніше опадів можна і не дочекатись, а в сухій землі насіння не проросте.
Аномальна погода диктує нову тактику
Загалом ситуація складається не те, щоб критична, але зовсім інша, непорівнянна з тією, до якої звикли агротехніки. Як зазначають у департаменті агропромислового розвитку, закінчилась зима, якої не було, і прийшла весна, якої немає. Звучить парадоксально, та синоптики стверджують, на Хмельниччині метеорологічна зима, яка передбачає збереження середньодобової температури не вище нуля протягом п’яти днів, не наставала. Зафіксувати такий температурний режим вдалось лише протягом трьох діб поспіль.
А тепер і весна, котра здавалась дуже ранньою, не балує високими температурами. Теплі дні межуються з холодними вітрами і нічними приморозками. Опадів дуже мало. І така погода прогнозується до середини квітня.
Ще в лютому волога зберігалася в ґрунті на глибині 35—40 сантиметрів, нижче її не було. Кілька березневих дощів, наче, і додали води, але сонце і вітер її швидко висушують. Всі ці чинники поступово перетворюють Хмельниччину із зеленої оази на зону ризикованого землеробства. Уже тепер річний недобір опадів становить 100—150 міліметрів. На це не можуть не зважати хлібороби. І хоча до вирощування південних екзотичних культур справа ще не дійшла, зміни у структурі посівів стають дедалі помітнішими.
Пом’якшення клімату виявилось на руку для хвороб і шкідників
Тепер на полях дедалі більше відводять місця посухостійким кукурудзі, соняшнику та сої.
Але й про традиційну пшеницю та ріпак не забувають. Тим паче, що сучасна наука пропонує чимало сортів, спроможних переживати жаркі й посушливі умови. З осені пшениці було посіяно 240 тисяч гектарів та 73 тисячі ріпаку. Тоді в господарствах так само пильно стежили за вологою і не проґавили момент. Тож рослини дружно зійшли і перезимували. Нині 90 відсотків їх перебувають у доброму і задовільному стані. Решта десять мають шанс зберегтись, відновитись і дати врожай.
Тепер агрономи радять подбати про підживлення озимих і насамперед внести азотні добрива. Поки ще є волога, це можна зробити кореневим способом. А вже в час літньої вегетації «догодувати» рослини можна буде і по листю.
Для кого пом’якшення клімату виявилось на руку, то це для хвороб і шкідників. Вони прокинулись дуже рано, тому дбайливі господарі вже проводять хімічну обробку посівів.
Зовні ситуація на полях і в господарствах доволі спокійна. Трактористи не припиняють роботу, проте не відкидають, що карантин позначиться і на аграріях. Уже тепер поговорюють про підвищення цін та зростання вартості посівної. На яких позначках зупиняться ці планки, невідомо. Так само, як і те, якою погодою порадує сезон. Попри всі тривоги і на полях, і на городах, і на присадибних ділянках дедалі більше людей зайняті роботою. Багато хто саме там рятується від кризи і карантину.
Хмельницька область.
