Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до законодавчих актів України (щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності, № 3260)», який забороняє повертати банки їхнім колишнім власникам. Водночас документ передбачає, що колишні власники виведених з ринку банків можуть претендувати на відшкодування збитків у грошовій формі, якщо в суді буде доведено порушення їхніх інтересів.

Зазначимо, що ухвалення цього законопроекту є однією з вимог Міжнародного валютного фонду на шляху отримання Україною кредиту в розмірі 5,5 мільярда доларів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що ці зміни розроблено з метою підвищення якості та ефективності виконання Національним банком своїх функцій у сфері банківського регулювання і нагляду та забезпечення сприятливих умов для ефективного виконання законодавчо закріплених повноважень НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

Кабінету Міністрів і Міністерства фінансів під час ухвалення ними рішень щодо виведення банків з ринку. Це, зокрема, сприятиме завершенню процедури виведення з ринку чи ліквідації тих банків, рішення щодо яких скасовані судами, а також дозволить оптимізувати судові процедури оскарження шляхом запровадження міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ. Як наслідок, це дозволить зменшити можливі витрати Фонду гарантування вкладів у разі прийняття державою рішення про участь у виведенні з ринку системно важливого банку.

Законопроект містить три блоки змін до законодавчих актів України. Перший блок стосується удосконалення діяльності банків. «Міжнародний досвід та напрацьована Національним банком правозастосовна практика свідчать про необхідність упорядкувати та деталізувати норми щодо набуття істотної участі у банках, а також наділити НБУ необхідними інструментами впливу в цій сфері, зокрема правом вимагати відчуження корпоративних прав у певних випадках. Це підвищить спроможність регулятора своєчасно та адекватно вживати заходи у випадках порушення законодавства та забезпечить недопущення до управління банками недобросовісних або фінансово неспроможних осіб», — зазначається в пояснювальній записці. Також законопроект удосконалює положення Закону «Про банки і банківську діяльність» про розкриття банком інформації щодо пов’язаних з ним осіб, що має зменшити можливості для маніпуляцій.

Другий блок законодавчих змін має удосконалити норми, які визначають особливості судового провадження у справах щодо виведення банків з ринку, адже після 2014 року в судах було скасовано низку рішень Національного банку та Фонду гарантування вкладів щодо ліквідації деяких банків. На думку уряду, це створює системні ризики для фінансової стабільності, адже судова система використовується власниками нежиттєздатних банків як квазілегітимний інструмент, що нівелює зусилля НБУ з оздоровлення та очищення банківської системи України.

«Дослідження міжнародного досвіду свідчить про відсутність у законодавстві інших країн підстав та механізмів повернення на ринок банку, щодо якого почалась процедура ліквідації.

Зокрема, європейське законодавство передбачає можливість оскарження рішень компетентних органів у суді, але при цьому встановлює, що таке оскарження не призупиняє виконання рішення», — зазначає міністр юстиції Денис Малюська та наголошує, що, наприклад, законодавчі акти ЄС взагалі не передбачають відновлення діяльності чи повернення ліцензії банку за рішенням суду. Натомість для встановлення рівноваги між приватними інтересами власників банків та суспільними інтересами, у разі скасування рішення про виведення банку з ринку, правовий захист його власників обмежується можливою компенсацією завданої шкоди. Та оскільки в Україні це питання досі не врегульоване, то скасування рішень уповноважених органів про ліквідацію банків через суд створює сприятливі умови для незаконного виведення їхніх активів, що завдає шкоди інтересам вкладників та кредиторів.

Третій блок законодавчих змін передбачає удосконалення ліквідаційної процедури банку, задоволення вимог кредиторів та можливої участі держави у виведенні банку з ринку. Адже досвід співпраці Фонду гарантування вкладів з державними органами під час виведення системно важливих банків з ринку за участі держави, зокрема «Приватбанку», засвідчив необхідність перегляду та удосконалення чинного механізму.

До речі

Нагадаємо, що після попереднього узгодження Україною в грудні 2019 року нової кредитної програми з Міжнародним валютним фондом в обсязі 5,5 мільярда доларів, її мала затвердити Рада директорів МВФ. Однак цього досі не сталося, оскільки Україна не виконала одну з головних вимог МВФ — ухвалення закону, що унеможливить повернення «Приватбанку» його колишнім власникам. Побоювання МВФ базується на тому, що в українських та закордонних судах досі розглядається велика кількість проваджень щодо націоналізації «Приватбанку». Тож ухвалення законопроекту № 3260 є вкрай важливим для продовження в нинішній дуже складній економічній ситуації співпраці з МВФ.