На знімку: вчитель Олександр Герасимов зі своїми вихованцями братами Кучерявими (праворуч — Роман, ліворуч — Юрій).
Роботу учня Романа Кучерявого вже оцінили на Всеукраїнській виставці-конкурсі молодіжних інноваційних проектів «Майбутнє України» в Києві. Вона здобула перше місце. За перемогу винахіднику вручили п’ять тисяч гривень премії. Недавно Роман Кучерявий представляв свій винахід на засіданні Малої академії наук (МАН) у Вінниці. Чим цей прилад відрізняється від розпилювачів, які нині працюють на полях? Чому саме за цю тему взявся десятикласник?
Економія плюс екологія
Про погану якість криничної води доводилося чути не раз. Фахівці стверджують, що зараз вона навіть гірша за водопровідну. Підтверджують сказане результатами досліджень.
Роман Кучерявий знає про це від своїх бабусь. Каже, на їхній вулиці у всіх криницях з водою біда.
Учень раніше досліджував тему очищення води. Тому знає, про що говорить. За його словами, одна з причин — забруднення ґрунтів хімічними препаратами, якими обробляють рослини, щоб захистити від шкідників, або підживлюють їх. Як пояснив співрозмовник, діючі технології забезпечують однаковий принцип внесення препаратів. Роблять це здебільшого шляхом розпилення. Однак забезпечити ефективність такого процесу не вдається.
Принаймні так стверджує винахідник.
— Більша частина препаратів не затримується на рослинах, а стікає по листю чи стеблах у ґрунт, — розповідає Роман. — Ми це також досліджували і маємо конкретні підтвердження. Хімічні препарати потрапляють у ґрунтові води, а далі опиняються у криницях.
Винахід учня дає можливість кардинально змінити ситуацію.
— Наш метод забезпечує «прилипання» рідини до рослини, — каже співрозмовник. — З його допомогою убиваємо двох зайців. Зменшуємо витрачання препаратів, а значить, і коштів на їхнє придбання, а також захищаємо екологію від забруднення.
Протилежні заряди притягуються
Для більш ефективного обробітку рослин винахідник вирішив скористатися відомим методом дії протилежних зарядів. Нагадує, що вони притягуються між собою.
— Спочатку треба зросити рослини краплинами води, обробленої позитивними електрозарядами, — розповідає учень. — Після цього вносити рідкі речовини, заряджені негативними зарядами. Спрацює відомий метод різнойменних зарядів. Хімічні препарати, як липучка, приклеюються до рослини.
Для непростого процесу Роман Кучерявий використав реактор. З його допомогою хімічні препарати подрібнюються на мікронні часточки. Саме таке подрібнення забезпечує зменшення їхніх витрат. Одночасно рідина отримує необхідний електрозаряд.
Обробляти поля винахідник пропонує із застосуванням квадрокоптера. Управління ним на відстані убезпечує працівника від безпосередньої роботи з хімічними речовинами.
Згідно з проведеними розрахунками, один гектар поля можна обробити в середньому п’яти літрами хімічних препаратів. Нині, за його словами, використовують приблизно 300 літрів на таку само площу.
Допомагав у роботі Роману його рідний брат Юрій. Брати — двійнята, обидва навчаються в одному класі, вже досліджували не одну тему. Ефективною називають ту, що стосується очищення шахтних вод.
У виборі такого дослідження також не обійшлося без бабусі. Тільки вже другої, яка проживає на Донбасі. Брати кажуть, що вона на власному досвіді знає, що таке чиста вода.
Запропонований спосіб очистки шахтних вод також знайшов схвалення на згаданій вище Всеукраїнській виставці з інноватики і засіданні МАН. Автором цієї роботи є Юрій Кучерявий. Без допомоги і підтримки брата теж не обійшлося.
Керує дослідженнями братів Кучерявих вчитель Олександр Герасимов. Ще одним науковим керівником у роботі з ефективного внесення препаратів на рослини є старший викладач Вінницького національного технічного університету Анатолій Хомчук.
Технічна творчість має бути у шкільній програмі
Брати Кучеряві займаються науково-технічною творчістю в післяурочний час. Обидва відвідують заняття гуртка з науково-дослідницької роботи. Працює гурток на базі міжшкільного навчально-виробничого центру «Спадщина». Керує ним вчитель, ентузіаст справи технічної творчості Олександр Герасимов.
— Обидва хлопці прийшли в гурток у шостому класі, — розповідає Олександр Герасимов. — Починали з радіоконструювання. З першого року занять брали участь у конкурсах і змаганнях — обласних, всеукраїнських. Демонстрували непогані результати.
За словами їхнього наставника, Роман і Юрій Кучеряві мають не менше як по 10 відзнак за участь у різних виставках і конкурсах. Наставник називає прізвища ще двох учнів, які також представляли свої роботи. Це — Віталій Макух та Артем Кіпер.
— Такі талановиті й обдаровані діти мали б займатися улюбленою справою не після уроків, а під час занять, — переконаний досвідчений педагог. — Заняття з технічної творчості, як, зрештою, і з інших видів творчості, варто б включити до шкільної програми. Учні самостійно обирали б справу до душі й таким чином поглиблювали свої знання. Все це мало б бути поставлено на належний рівень. Не так, як раніше, коли, наприклад, на урок праці приходив увесь клас, але насправді з деревиною працювали тільки декілька дітей, яким це цікаво, інші чекали дзвінка з уроку.
Вінницька область.
Фото автора.
