Наступного тижня Верховна Рада планує розглянути та ухвалити в цілому проект держбюджету на 2014 рік. Нагадаємо, що відповідно до постанови від 19 грудня 2013 року про особливості розгляду та прийняття державного бюджету на 2014 рік, пропозиції народних депутатів приймалися до 8 січня 2014 року, а підготовка документа у Бюджетному комітеті до розгляду Верховною Радою триватиме до 10-ї години 16 січня 2014 року. Відповідно розгляд проекту закону про держбюджет із пропозиціями профільного комітету та прийняття його в цілому заплановано на 16 січня 2014 року. Отож ми поцікавилися у представників парламентських фракцій змістом їхніх пропозицій до проекту бюджету та чи голосуватимуть їхні політичні сили за державний кошторис на 2014 рік.
Михайло ЧЕЧЕТОВ, фракція Партії регіонів:
— Топова тема останнього пленарного тижня третьої сесії — прийняття державного бюджету на 2014 рік. Ми зі свого боку зробимо все, щоб вона пройшла максимально конструктивно. У жодній країні кошторис не ухвалюється під оплески опозиції. Тому ми готові йти на компроміс, щоб країна була з бюджетом. Нині Комітет Верховної Ради з питань бюджету допрацьовує Основний фінансовий документ. Останній день його прийняття в цілому — 16 січня.
Бюджет і нас не зовсім улаштовує, але ми повинні бути реалістами. Усе, що не підкріплюється ресурсною базою, у ньому не повинно бути. А якщо ні, то це обман народу. Саме в цій ситуації Основний фінансовий документ буде прагматичним. Це буде бюджет розвитку, але водночас у ньому передбачено соціальні компенсатори, які повинні згладити негативний вплив світової економічної кризи. У кошторисі закладається економічне зростання приблизно 3 відсотки, дефіцит — 3,6 відсотка, а курс долара США буде приблизно такий само, як торік.
Якщо опозиція блокуватиме парламентську трибуну, шукатимемо інші варіанти прийняття бюджету. Держава повинна жити, виходячи з реальних ресурсів, а не за стислим кошторисом минулого року.
Інших якихось резонансних законопроектів на порядку денному немає. Решта питань пов’язано з поточною життєдіяльністю країни.
Олександр ЧОРНОВОЛЕНКО, фракція ВО «Батьківщина»:
— Питання бюджету ми ще не розглядали. Але загальновідомо, що опозиція ніколи не підтримує проект бюджету, винесений більшістю. Голосування по бюджету — це як недовіра уряду. Якщо підтримуєш його — голосуєш «за», якщо ні — «проти». Щодо самого бюджету, то, крім того, що поданий не у встановлені законом терміни, він ще й побудований на абсолютно неправильних методологічних принципах.
Наприклад, там нічого немає про макропоказники. Він містить принципові питання, які для нас не прийнятні, — надзвичайно низькі соціальні показники, підтримку великого капіталу і достатньо високу підтримку силових відомств.
Скажімо, для того, щоб це був соціально спрямований кошторис, частина валового національного продукту мала б бути більша. Але цього разу вона навіть значно менша, ніж зазвичай.
Наступне. Абсолютно не зрозуміло, чому зростання валового продукту прогнозується на рівні трьох відсотків. У цьому бюджеті жодним словом не згадується кредит, отриманий від Росії. Йде розмова про зниження ціни на газ, але знову-таки у проекті про це ні слова.
На мою думку, правильно було б, якби Кабмін відкликав проект бюджету і переглянув його.
Спірідон КІЛІНКАРОВ, фракція КПУ:
— Наша фракція поки що не визначилася, чи голосуватиме за проект держбюджету на 2014 рік. Є рішення ЦК Компартії і звернення до однопартійців про внутріпартійний референдум із питання прийняття бюджету-2014. Однак точна дата його проведення поки що не відома. Як казав у нещодавньому інтерв’ю лідер КПУ Петро Симоненко, на комуністів покладається велика відповідальність, тому що без їхніх голосів головний фінансовий документ країни просто не буде прийнято.
У проекту бюджету є порівняно з бюджетами минулих років і свої переваги, але й безліч недоліків. З одного боку, якщо КПУ, дотримуючись принципів, не проголосує за урядовий проект бюджету, то вона бере на себе відповідальність за наслідки відсутності бюджету в країні, нерозморожування соціальних пільг, невиплату громадянам боргів Ощадбанку СРСР, недофінансування місцевих бюджетів тощо. А підтримай ми цей проект, навіть добившись внесення поправок, нас звинуватять у підтримці влади. Саме тому Компартія й вирішила провести внутрішній референдум, на якому всі партійці висловлять свою думку щодо бюджету-2014, його прийняття чи неприйняття. Депутати роз’яснять однопартійцям усі плюси й мінуси як голосування, так і неголосування. І вже на основі цієї інформації вони зуміють прийняти особисте рішення.
Однак назвати точну дату референдуму поки що складно. До 14 січня його не буде проведено.
Наталія АГАФОНОВА, фракція «УДАР»:
— Як показали останні тижні минулого року, в самій Партії регіонів з питання бюджету є розбіжності. Якщо відкинути певні моменти зацікавленості, які мають, наприклад, депутати-мажоритарники з Партії регіонів, а оцінити законопроект як головний фінансовий документ країни, то найстрашніше, що в ньому передбачено, — великий бюджетний дефіцит, який дедалі збільшується, бюджетна дірка в сто мільярдів, приховані бюджетні дефіцити. Окрім того, перерозподіл бюджетних витрат на наступний рік іде цілком в електоральному руслі: збільшуються витрати на утримання правоохоронних органів, органів прокуратури, зважаючи на події, які відбуваються нині, посилення репресивного апарату, посилення владної вертикалі.
Щодо перспектив ухвалення держбюджету-2014, то важко прогнозувати, наскільки Президент зможе натиснути на Партію регіонів у черговий раз. Усе залежатиме від того, наскільки знову натиснуть, закрутять гайки.
Загалом найважливіше питання нині — це політична криза в країні, яку ніхто не збирається розрулювати з боку владних сил. А для цього необхідна воля Президента навіть поза межами парламенту: покарання винних осіб, відправлення у відставку членів Кабінету Міністрів. Ці речі є попередніми для подальшої нормальної роботи парламенту.
Юрій СИРОТЮК, фракція ВО «Свобода»:
— 8 січня наша фракція подала розроблені спільно з урядом національної альтернативи ВО «Свобода» пропозиції до проекту держбюджету на 2014 рік, які передбачають перерозподіл доходів і видатків на загальну суму 8,4 млрд. грн. 
Тому що в поданому урядом проекті бюджету, зокрема, пропонується на 78,5 млн. грн. (або на 6 відсотків) збільшити фінансування внутрішніх військ, на 78,5 млн. грн. (на 6) — Ради національної безпеки і оборони України, на 46,5 млн. грн. (на 1,6) — Служби безпеки України, на 22,3 млн. грн. (на 7,1) — охорони органів державної влади та посадових осіб, на 302,1 млн. грн. — утримання судів, на 490,1 млн. грн. (на 8,3) — Міністерства доходів і зборів, на 552 млн. грн. (на 19,1) — обласних державних адміністрацій.
Водночас видатки на Збройні Сили України пропонується зменшити на 755,3 млн. грн. (або на 5 відсотків), на агропромисловий комплекс — на 1 млрд. грн. (на 12), на будівництво, ремонт та реконструкцію автомобільних доріг — на 621,7 млн. грн. (на 4,6), на охорону здоров’я — на 127,9 млн. грн. (на 1,3), українське кіно — на 31,3 млн. грн. (на 21,3), на Міністерство закордонних справ — на 145,3 млн. грн. (на 13). Також вдвічі зменшено передбачені кошти на відшкодування збитків, завданих громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, на забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою.
Але особливо вражає ставлення до чорнобильців, афганців, інвалідів... Зокрема, в бюджеті взагалі не передбачено кошти на забезпечення житлом інвалідів війни (2013 року передбачалося 95,6 млн. грн.), воїнів-інтернаціоналістів (у 2013-му — 95,6 млн. грн.), громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (157,5 млн. грн.) та на забезпечення відселення з віддалених населених пунктів військовослужбовців, звільнених у запас (20 млн. грн.). Водночас влада передбачила 80 млн. грн. для пайової участі в будівництві та придбання житла для чиновників.
Тому, подаючи свої пропозиції, ми вимагаємо виправлення хоча б найбільших вад проекту, проте загалом фракція цей документ не підтримуватиме.