Так вважають у найчисленнішій депутатській фракції у Верховній Раді "Слуга народу". "Я прогнозую, що це може бути середа чи четвер", – заявив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. При цьому він зауважив, що конкретно сказати, коли відбудеться наступне позачергове засідання парламенту, наразі ще не може. До порядку денного планують включити законопроект про внесення змін до Держбюджету на 2020 рік, зокрема секвестр (скорочення) та перерозподіл державних видатків, також законопроект щодо вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності у другому читанні, а також законопроект щодо боротьби з пандемією коронавірусу COVID-2019.

"Нам усе одно треба приймати бюджет у новому вигляді. І в нас напрацьовується інший пакет (вже, третій, здається) – щодо боротьби з коронавірусом, де ми хочемо запровадити кількість пільг для бізнесу, – розповів Арахамія. – Для медицини ми вже зробили досить багато, але для економіки ми ще не працювали так, як треба. І ми зараз напрацьовуємо разом зі всіма фракціями спільне бачення цих пільг, які ми можемо надати бізнесу, які джерела фінансування і таке інше".

До "банківського" законопроекту депутати вже внесли понад п'ять тисяч правок. Якщо їх розглядати за повною процедурою, то знадобиться не один пленарний тиждень. Утім, депутати можуть застосувати так звану процедуру "ед хок" – і проголосувати всі узгоджені правки "пакетом". Наразі триває опрацювання законопроекту профільним парламентським комітетом.

На запитання, коли може бути схвалено законопроект про банки в цілому, Давид Арахамія сказав так: "Зараз важко визначитися, тому що сьогодні було подано п'ять тисяч правок. У "землі" (законопроект про відкриття ринку землі. – Ред.), для порівняння, було 4018 – і це зайняло більше місяця розгляду. І це ще не кінець, бо є термін до кінця тижня, коли депутати та фракції можуть подавати ще правки. Тобто я не виключаю варіант, коли буде десять тисяч правок в цей законопроект".

Є три сценарії розвитку ситуації, прогнозує керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. "Перший – це домовлятися з авторами поправок, щоб вони їх відкликали. Я думаю, це малоймовірний сценарій, тому що це групи опору так звані. Другий сценарій – виносити до Ради тільки таблицю, яка ухвалена комітетом і не розглядати правки в залі (є така регламентна норма, стаття 119, як юристи кажуть). І третя стратегія – 3, 4, 5, 10 ночей сидіти і правки проходити в такому режимі, як ми робили щодо землі", – сказав парламентарій. Водночас Арахамія підтвердив, що на його колег-депутатів із різних фракцій "намагаються впливати", аби вони не голосували в другому читанні за "банківський" законопроект.

"Звичайно, намагаються впливати – і впливають. Це наша реальність, – зауважив Давид Арахамія. – Це не тільки фракція "Слуга народу", це всі фракції без винятку. Іде активний вплив – когось залякують, когось заплутують, когось намагаються купити. З цим треба жити, але я впевнений, що в нас є достатньо ресурсів, аби подолати ці проблеми".

Питання найближчих позачергових сесій – це зміни до бюджету, додаткові заходи з підтримки постраждалих галузей економіки, вважає перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко. Він також прогнозує дати можливого позачергового засідання Верховної Ради – середа, 8 квітня, або четвер, 9 квітня. "Так, хотілося б провести, обговорюються 8 і 9 квітня, – сказав він. – Питання найближчих позачергових сесій – це зміни до бюджету, додаткові заходи з підтримки постраждалих галузей економіки і які потребують допомоги соціальних груп, і закон про націоналізовані банки".

Водночас парламентарій наголосив, що схвалення в цілому банківського закону зніме останні перешкоди для продовження і розширення співпраці України з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями. За його словами, депутатам також доведеться проголосувати за відхилення всіх внесених до парламенту проектів постанов щодо скасування голосування за закон про ринок землі сільськогосподарського призначення, щоб "захистити земельну реформу".

У парламентської опозиції – багато критики і закидів на адресу влади, зокрема, щодо забезпечення населення засобами індивідуального захисту – масками, антисептиками та запровадження жорстких карантинних заходів. Співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко заявила: хоча фракція проголосувала за законопроект, який передбачає застосування значних штрафів і покарань за порушення правил карантину, вона ініціюватиме обговорення цих питань на нараді з лідерами фракцій. "Продати маски за кордон у розпал епідемії можна. Ходити без масок, коли їх ніде немає, ні. За вивезення масок ніхто не покараний. За вихід без маски – штраф 17 тисяч грн. А чи знає влада, що деякі українці тягають ту саму одну маску вже три тижні карантину, бо іншої немає, – написала політик на своїй сторінці у Фейсбуці. – Буду ініціювати обговорення цих питань на нараді з лідерами фракцій. Й не виключено, що наша фракція виступатиме за зміни маразматичних статей законів, які сьогодні дозволяють зловживання і свавілля під виглядом боротьби з епідемією".

Пріоритетом для уряду має стати фінансування необхідних витрат бюджету в межах країни, особливо на медицину і соціальний захист людей, а зовнішній борг необхідно реструктуризувати. Про це заявив співголова фракції "Опозиційна платформа – За життя" Юрій Бойко. "Влада переплутала пріоритети. Коригування бюджету потрібно почати з того, що перестали платити за зовнішніми боргами. У світі форс-мажор, тому Україні потрібно реструктуризувати заборгованість, а гроші спрямувати на вирішення тих кричущих проблем, які у нас є", – заявив народний депутат.

Водночас Юрій Бойко вважає неправильним рішення влади забирати останнє у місцевих бюджетів, але при цьому не економити на собі. "Скорочення повинно бути і справедливим, і розумним. Потрібно урізати витрати і центральних органів влади – терпіти, так всім. Але в жодному разі не чіпати соціально незахищених громадян, які і так зараз у важкій ситуації", – заявив Юрій Бойко. Політик нагадав, що фракція ОПЗЖ розробила і запропонувала Антикризовий план, реалізація якого дозволить країні впоратися не тільки з епідемією, а й з економічною кризою.

Категорично проти ухвалення банківського закону виступає фракції "Батьківщина". Лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко висловила думку, що так званим банківським законом "влада намагається надати Національному банку України повноваження, вищі за український суд чи парламент". Це робиться для того, щоб фінансові спекулянти, які зараз контролюють НБУ, могли й надалі обкрадати українських людей", – вважає політик. Фракція "Батьківщина" наполягає на відкликанні законопроекту.

Довідково

Уряд пропонує у проекті змін до Держбюджету на 2020 рік скоротити дохідну частину на 122,9 млрд грн, а видаткову – збільшити на 79,2 млрд грн.