Учора, 9 квітня, Священний Синод Української Православної Церкви під головуванням Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України, що відбувся в режимі телеконференції, схвалив низку обмежень для духовенства на час Великодніх свят. Про це повідомляє прес-служба ПЦУ. 

В ухвалі Синоду зазначено, що, беручи до уваги рішення органів державної влади та місцевого самоврядування, Національної поліції щодо посилення карантинних обмежень, на час дії цих посилених обмежень під час богослужінь у храмі мають бути присутні священнослужителі та церковнослужителі, інші особи, які беруть участь у звершенні богослужінь та забезпеченні трансляції загальною кількістю не більше 10 осіб. "Запровадженими з 6 квітня нинішнього року нормами карантину накладається загальний обов'язок використовувати в публічних місцях засоби захисту (маски, респіратори)", – йдеться у повідомленні.

Також рекомендовано священнослужителям, які досягли віку 60 років, дотримуватися загальних обмежень, якщо їхні обов'язки на час карантину можуть виконувати інші духівники.

Крім того, Синод ухвалив таке:

а) архієреї та духовенство через засоби масової інформації, оголошення, у проповідях та особистому спілкуванні повинні просити всіх мирян залишатися вдома та долучатися до молитви через засоби трансляції (з місцевого храму або з кафедрального собору єпархії чи кафедрального собору Предстоятеля);

б) ураховуючи заборону масових релігійних заходів – звичайні спільні посвячення верби та Великодніх страв для мирян у храмах та на прихрамовій території не проводити, щоб не допускати скупчення людей;

в) на підставі роз'яснень Національної поліції в позабогослужбовий час не відмовляти мирянам, які індивідуально прийдуть до храму з релігійними потребами, в їх задоволенні; настоятелям парафій, керівникам монастирів забезпечити, там де є можливість, протягом святкових днів, особливо в неділю 12 квітня, в суботу 18 квітня та в неділю 19 квітня, перебування у храмі одного чергового священнослужителя для індивідуального спілкування з парафіянами та задоволення їхніх релігійних потреб;

г) у малих населених пунктах (селах, селищах міського типу, в місцевостях з переважаючою індивідуальною забудовою) інформувати мирян щодо проведення освячення Великодніх страв біля місць проживання – на вулиці поруч із будинком чи на подвір'ї, з дотриманням "соціальної дистанції"; при індивідуальному освяченні Великодніх страв біля місць проживання вірних не допускати їхнього скупчення та контролювати дотримання загальних норм карантину; індивідуальне освячення можливе як у неділю, 19 квітня, так і напередодні, в суботу, 18 квітня (з дотримання приписів щодо вживання піснеспівів Великої суботи);

ґ) оскільки така форма є традиційною за виняткових обставин (наприклад, коли завчасно освячуються Великодні страви для передачі їх військовим, що перебувають на фронті) – організувати, за домовленістю з відповідними закладами, завчасне (протягом днів Страсної седмиці) освячення Великодніх страв у місцях їх виробництва та продажу, з проханням, щоб під час придбання віруючі були письмово інформовані, що їхні страви вже освячені православним священнослужителем;

д) у разі, якщо миряни не мали можливості в жоден із перелічених способів отримати благословення верби, Великодніх страв – дозволити мирянам в день свята в час після прочитання відповідних молитов про благословення у храмах, окропити їх святою водою, адже вона освячується, "щоб усі, що черпають і споживають, мали її на очищення душ і тіл, на зцілення пристрастей, на освячення домів і на всяку користь велику" (з Чину великого освячення води). Спаситель Сам вказав на приклад зміни приписів та звичаїв у надзвичайних обставинах, сказавши: "Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним? Як він увійшов у храм Божий і їв хліби принесення, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, а тільки одним священикам?" (Мф 12:3-4);

е) проведення під час богослужінь Страсної седмиці та на Великдень передбачених Уставом обходжень храму відповідно до місцевих обставин або не здійснювати, або здійснювати обнесення Плащаниці в самому храмі, або здійснювати обхід навколо храму лише у складі тих, хто бере участь у відповідному богослужінні, з дотриманням "соціальної дистанції"; у разі якщо хресний хід на Великдень не здійснюється – одразу після виходу Утреня розпочинається перед дверима храму;

є) відвідання священнослужителями і мирянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов перенести на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня 2020 року);

ж) у час до Великодня через оголошення проповіді та у засобах масової інформації звертатися до членів родин осіб старшого віку або тих, хто піклується про них, подбати про те, щоб у день свята такі особи мали вдома освячені великодні страви і через дотримання норм карантину не залишилися без традиційної святкової трапези;

з) єпархіальним архієреям, настоятелям, керівникам монастирів подбати про встановлення контакту з місцевими органами Національної поліції, зокрема з визначеною ними відповідальною особою через мобільний зв'язок, щоб у разі виникнення питань – вирішувати їх.

У ПЦУ повідомляють, що посилені обмеження було запроваджено також у низці країн, де діють Помісні Православні Церкви. Вселенський Патріархат, Антіохійський Патріархат, Єрусалимський Патріархат, Грузинський Патріархат, Церква Греції та інші ухвалили особливі рекомендації щодо суворих обмежень для участі в богослужіннях Страсної седмиці та Великодня, приклад яких враховується в рекомендаціях Священного Синоду ПЦУ.

Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.