Запровадження нульових ставок імпортного мита на жито, овес, рис, гречку та просо потребує обґрунтування. Про це йдеться у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради до поданого урядом законопроекту про внесення змін до Митного тарифу України щодо тимчасового застосування ставок ввізного мита на окремі види зернових культур (№ 3310 від 07.04.2020 р.). Нині на жито, гречку та просо діє 20-відсоткове імпортне мито, на овес та рис – 5-відсоткове.

Натомість Кабмін пропонує внести зміни до Митного тарифу, встановленого Законом України "Про Митний тариф України", і тимчасово (до 30 червня 2020 року) запровадити нульові ставки ввізного мита на вищезгадані культури. Такі послаблення на кордоні для цих товарів, за планами урядовців, зможуть запобігти "істотним ціновим коливанням" під час пандемії коронавірусу.

Головне управління, проаналізувавши законопроект, висловило деякі зауваження. Зокрема, у висновку зазначається:

"У супровідних до проекту документах не наведено чіткого обґрунтування потреби застосування саме нульових ставок ввізного мита на поставки в Україну відповідної продукції, а не часткового зменшення рівня його митно-тарифного оподаткування.

Крім того, у пояснювальній записці зазначається, що "проект закону розроблено Мінекономіки... на підставі аналізу показників імпорту, пропозиції та попиту жита, вівса, рису, гречки та проса" <...>. Водночас дані щодо балансів цієї продукції (і фактичних за попередні періоди, і розрахункових на прогнозний період, з деталізацією за основними елементами – виробництво, експорт, імпорт) не наводяться. Це, зокрема, не дає змоги належним чином оцінити спроможність запропонованого у проекті інструмента забезпечити у короткостроковій перспективі задекларовану мету – збільшення імпорту для стабілізації ситуації на ринках відповідних видів товарів.

...З приводу аргументації на користь законопроекту, що його реалізація "не потребує фінансування із державного чи місцевого бюджетів. Водночас зниження надходження до державного бюджету від скасування ввізного мита на період дії закону може становити приблизно 1,9 млн грн. Зазначені втрати мають бути компенсовані від збільшення імпорту та надходжень від оподаткування внутрішніми податками господарських операцій із зазначеними товарами"... звертаємо увагу на необхідність дотримання вимог ч. 3 ст. 91 Регламенту Верховної Ради України та ч. 1 ст. 27 Бюджетного кодексу України щодо надання до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включно з відповідними розрахунками)".

Тим часом у роздрібній торгівлі гречка подорожчала ще більше. Кілограмова упаковка в окремих столичних супермаркетах уже коштує 59 з лишком гривень. Охочих купувати за таку ціну не спостерігається, що логічно. Адже кому ця крупа була дуже потрібна – закупили під час карантинного ажіотажу, тепер попит знизився – бо запаслися, а висока вартість тим більше стримуватиме бажання її придбати.

Пшоно (його виробляють із проса) нині дешевше, ніж було рік тому. На початку 2019-го спостерігалася нестача – ціни у роздріб сягали понад 40 грн за кіло. Аграрії відвели більші площі під цю культуру, мали кращий урожай – і дефіцит одразу вщух.

Тим часом

Нульова ставка не допоможе. Ніхто нам нічого не привезе

– Про те, що з гречкою в цьому сезоні будуть проблеми, ми говорили майже рік тому, – прокоментувала ситуацію провідний експерт зернового ринку компанії «Украгроконсалт» Єлизавета Малишко. – Коли завершилася посівна, з’ясувалося, що площі на рекордно низькому рівні під гречкою. При тому, що врожайність була непогана, вал зібрали рекордно низький – через скорочення площ. Але були певні запаси гречки. Чому, власне, скорочувалися площі? Бо ціни падали, запаси були, і господарствам здалося, що просто невигідно її сіяти – всі розуміли, що ціна низька.

Але, зважаючи на те, що урожай маленький, поволі запаси почали вичерпуватися…

І на 1 березня, коли саме цей ажіотажний попит внутрішній розпалювався, у нас запаси гречки були на 20 відсотків нижчі, чим торік. Відповідно пішла вгору ціна, й зараз поповнити ці запаси немає чим. Коли виникали певні проблеми кілька років тому, то ми гречку й крупу возили переважно з Росії. Нині цього не буде. Не тільки з політичних чи економічних причин. У Росії теж скорочення посівів гречки. Їм самим на внутрішньому ринку не можна сказати, що не вистачає, але експортувати майже немає чого.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства вже заявило, що площі під гречкою в нас цього року розширюватимуться до 140 тисяч гектарів (тобто на 40% збільшаться порівняно з минулим роком. – Г. К.), і ми передбачаємо, що врожай буде десь 160 тисяч тонн, а це майже вдвічі більше, ніж торік. Не впевнена, що аграрії посіють 140 тис. га, але, цілком логічно, площі збільшаться у зв'язку з нинішньою ціновою ситуацією. Тому у вересні, за ідеєю, має бути значно більша пропозиція гречки, ніж у вересні 2019-го.

Записала Галина КВІТКА.

Фото delo.ua.