Брухт із потрібними складовими в Україні купити стало важко, а його на переробку потрібно майже дві тисячі тонн на місяць. Довелося укладати контракти на закупівлю такої сировини у США, Канаді, Польщі, Угорщині. Та розгулялася пандемія коронавірусу, обсяги перевезень через карантинні обмеження впали. І як наслідок — постачання брухту подорожчало, а ціна готової продукції, навпаки, знизилася через зупинку чи зменшення виробничих обсягів на автозаводах японських, американських, китайських компаній — лідерів світового ринку. Тож підприємство почало шукати замовників на внутрішньому ринку — й успішно.

З’ясувалося, що в Україні попит зберігається не стільки на алюмінієві сплави, скільки на флюси — добавки для виплавки чавуна й сталі з певними характеристиками. Щоправда, для їх випуску потрібно було закуповувати інші види брухту й створювати новий конвеєр з іншими формами для розливу флюсів — у вигляді напівсфер, а не «чушок». Але інвестиції у виробництво вже почали окупатися, оскільки на новий товар знайшовся й покупець: українські металургійні комбінати. А товару вдосталь — адже Херсонський механічний завод може випускати до п’ятисот тонн цих флюсів щомісяця.