Слухання на тему «Про шляхи стабілізації банківської системи України», які відбудуться сьогодні у Верховній Раді, з огляду на рекордно високі офіційний курс гривні і динаміку інфляції видаються надто актуальними.
Власне, на стабілізацію банківської системи в країні, економіка якої згортається три роки поспіль, розраховувати важко. Тим паче, що минулий рік банківська система через девальваційні чинники і виведення капіталу закінчила зі збитками у понад 50 мільярдів гривень. Нацбанк визнав неплатоспроможними за рік 33 комерційні банки, ввівши до них тимчасову адміністрацію -це в рази більше від попереднього року. Зваживши, однак, на те, з чим доводилося мати справу, а це — колосальне виведення акціонерного капіталу, втрата кримських активів, нестримне зростання резервних вимог з боку регулятора, згортання діяльності через воєнні дії на Донбасі, адміністративні обмеження на купівлю валюти, кредитування, депозити, зрештою — недовіра до банків, спадає на думку, що могло бути й гірше. Головне, що попри всі девальваційні та боргові негаразди, банківська система вистояла минулого року і, на переконання багатьох експертів, має неабиякі шанси зміцніти цьогоріч. Запорукою того є не тільки західні кредити і нова програма МВФ, а й події останніх тижнів — відмова Нацбанку від індикативних аукціонів, які стимулювали не так продавати валюту, як спекулювати нею, і вели до зростання вартості залучених ресурсів та проблем з ліквідністю комерційних банків. Стабілізувати діяльність банківського сектору означає, з одного боку, повернути довіру до України кредиторів та інвесторів, а з другого — пришвидшити темпи відновлення вражених війною східних територій і, власне, економічні реформи, на які потрібні неабиякі гроші. Але не тільки. Це ще означає знайти спільну мову не лише з позичальниками, до меморандуму порозуміння з якими вже один крок, а й з валютними вкладниками, які потерпають від девальвації не менше.
Зрозуміло, що за все треба платити. За стрімке знецінення гривні платитимуть і банки, і громадяни. Через різке подорожчання боргових зобов’язань і різке зростання споживчої інфляції. Але посипати голову попелом зарано. Важко не погодитися з міністром фінансів Наталією Яресько, що теперішній курс гривні вочевидь завищений, що, мовляв, поява на ринку грошей МВФ незабаром його врівноважить. Але тільки за умови, якщо розпорядитися грошовим потенціалом розумно, а не так, як завжди.
