Відповідь на це запитання хочуть почути члени Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Про це під час першого засідання в режимі відеоконференції повідомив голова комітету Дмитро Лубінець та поінформував, що на одне з наступних засідань буде запрошено міністра юстиції, щоб він особисто доповів про ситуацію, яка склалася в системі пенітенціарної служби, та про заходи, які вживається для боротьби з коронавірусом у місцях позбавлення волі.

Під час засідання народні депутати планували розглянути сім питань, проте затвердження результатів поточного моніторингу проекту «Місцеве спостереження за політичними процесами в Україні» довелося перенести на наступне засідання. Адже за умов карантину представники громадянської мережі «ОПОРА», які й реалізовували проект, не могли представити результати своєї роботи належним чином. Голова комітету Дмитро Лубінець зауважив, що зв’яжеться з активістами для того, щоб спільно визначитися: перенести розгляд цього питання на період, коли карантин завершиться, чи працювати над ним у режимі відеоконференції.

На початку засідання народні депутати розглянули два перехідні законопроекти. У першому читанні їх ухвалив ще попередній склад Верховної Ради. Один із цих документів — зміни до закону про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб щодо захисту житлових прав студентів (№ 0935). За словами Д. Лубінця, йдеться про забезпечення молоді з числа внутрішньо переміщених осіб гарантованим тимчасовим місцем проживання та про вдосконалення процедури їхньої реєстрації. «Мета заслуговує на підтримку, — зауважив очільник комітету. — Але є важливий нюанс. Положення законопроекту, прийнятого в першому читанні, потребує суттєвого доопрацювання, юридичного корегування та врахування змін до закону про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб, які внесли вже після подання цього документа. Адже з часу його реєстрації минуло три роки». Водночас цей документ включено до спільної парламентсько-урядової дорожньої карти євроінтеграційних законопроектів у розділ «Юстиція та права людини». Члени комітету підтримали пропозицію голови та рекомендували Верховній Раді повернути законопроект на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. «Це відкриє можливість внести до нього поправки та належним чином підготувати до розгляду», — зауважив Д. Лубінець.

А от зміни до статті 16 закону про правовий статус іноземців та осіб без громадянства щодо приватних домашніх робітників та місцевого персоналу іноземних дипломатичних представництв (№ 0934) комітет рекомендує підтримати. Мета цих змін — здійснення реєстрації паспортних документів приватних домашніх робітників співробітників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав в Україні, а також осіб, що працюють за трудовим договором та не входять до складу персоналу дипустанов. Законопроект пропонують прийняти в другому читанні та в цілому. Якщо ж у висновку юридичної експертизи або під час редакційного опрацювання будуть зауваження, то комітет скористається можливістю ще доопрацювати документ.

Народні депутати також підтримали законо-проект № 2374 про тимчасові заходи забезпечення платоспроможності підприємств, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. За словами члена комітету і одного з авторів цієї ініціативи Неллі Яковлєвої, документ спрямований на те, щоб зберегти підприємства та виробничі потужності й унеможливити схеми рейдерства. Комітет рекомендує Верховній Раді взяти цей законопроект за основу.

Під час засідання народні депутати також розглянули низку документів, стосовно яких комітет не визначено основним. Наприклад, зміни до деяких законодавчих актів щодо ліквідації корупційної схеми в пенітенціарній системі шляхом вилучення статті 391 Кримінального кодексу (№ 2079). Як пояснив голова підкомітету з прав людини Тарас Тарасенко, йдеться про положення, яке дозволяє продовжувати строк тримання під вартою за відмову, наприклад, прибирати, виконувати роботи з благоустрою установи чи команди «підйом» та «відбій». У законодавстві передбачено й інші норми, якими можна впливати на засуджених, запевнив народний депутат.

Водночас голова комітету Д. Лубінець поінформував, що до запропонованого законопроекту надійшла низка зауважень, в яких вказується на те, що наслідком його ухвалення можуть бути дестабілізація правопорядку у виправних колоніях, зростання рівня злочинності, негативний вплив засуджених, схильних до деструктивної поведінки. Однак комітет дослухався до Т. Тарасенка й підтримав зазначений законопроект.

Також члени комітету вирішили технічне питання, яке стосується міжвідомчої комісії з питань узагальнення правової позиції держави щодо відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації та підготовки консолідованої претензії України до Російської Федерації з приводу реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України. А також вирішили направити до складу комісії свого представника — заступника голови комітету Руслана Горбенка.