Ідеться про таку відому людину, як ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Василь Якович Тацій (на знімку). Цій постаті в державотворенні й національно-правовій науці присвячено багато есе в різних виданнях та енциклопедіях.
В. Я. Тацій не займав високих державних посад лише з однієї причини — він від них відмовлявся на користь роботи в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (інституті, академії), де він працює вже понад чотири десятки років, з яких майже 30 — ректором.
Але варто одночасно зупинитися на деяких особливих моментах, які яскраво характеризують Василя Яковича. Вчений, учитель, організатор і фундатор науки, людина, яка зробила все для створення в перші роки незалежності Національної академії правових наук України — єдиного в світі такого рівня наукового закладу.
У найскладніші часи розвитку нашої держави академія та кафедри університету брали участь у всіх законотворчих роботах, але необхідно врахувати, що Верховна Рада України цінує саме якість науково-прикладних досліджень високого потенціалу колективу вчених — генераторів і виконавців правової реформи. Не випадково Харківські школи права в університеті і Національній академії правових наук України називають «Українським Гарвардом». Ректор В. Я. Тацій особисто веде будівництво універсального ресурсу — центру (бібліотеки нового покоління), піклується про покращення умов навчання і проживання студентів, удосконалення лабораторної бази. Усім відомо, як він опікується розвитком спорту, зростанням культури, пошуком талантів для Палацу студентів. В. Я. Тацій в усіх починаннях і роботах може бути охарактеризований як «максималіст», можна сказати, «системний максималіст», оскільки все, що він планує зробити, — і робиться, об’єднане певною системою, а цілі і завдання, які мають бути досягнуті й виконані, є максимальними.
Звання, нагороди — все, що може отримати людина, яка займається наукою і навчально-виховною роботою, В. Я. Тацій отримав уже давно. Однак продовжує орієнтувати своїх колег, друзів, підлеглих на досягнення першорядних результатів. Якщо будувати — то найкраще, якщо займатися спортом — то на міжнародному рівні, якщо співати, танцювати — то тільки на провідній сцені, якщо готувати і видавати наукові праці — то найвищого ґатунку. Під його безпосереднім керівництвом виконано декілька наукових праць та будівельних споруд, за які десятки членів колективу заслужено отримали Державні премії України. І не для себе він цього домагається, а для колег, підлеглих, студентів. Не є секретом, що успіхи не залишалися непоміченими в державних колах, якщо наука — то не менш ніж на рівні лауреатів або претендентів на отримання звання «Заслужений діяч науки і техніки України», навчання і виховання — «Заслужений працівник вищої школи», будівництво — «Заслужений будівельник» тощо. Мало хто знає, якими зусиллями все це дається Василю Яковичу, скільки доводиться долати перешкод, щоб його учні досягли вершин. А Вчитель він із великої букви і не лише для молоді, а й для людей будь-якого віку. Витримка, чесність, доброзичливість й водночас принциповість і вимогливість якраз і дають всі підстави говорити: Василь Якович Тацій — епоха в розвитку правової науки України, рідних йому НАПрН України та Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Ми не перебільшуємо, коли стверджуємо, що епоха Василя Яковича — це його перспективи, яких він здатний досягти разом із колективом.
Усі учні і випускники-юристи, вчені університету та академії щиро вітають з ювілеєм творця, який сповідує верховенство права і велич нашої України.
Анатолій СЕЛІВАНОВ, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, заслужений юрист України (за спільним бажанням і згодою вчених-правознавців).
P. S. «Голос України» приєднується до привітань. Вельмишановний Василь Якович завжди був бажаним автором газети. Сподіваємося, і в майбутньому його статті з’являтимуться на сторінках «Голосу України». З роси й води Вам!
