Для дослідження використали 120 літрів суспензії водоростей.
На сорока гектарах розташовані відстійники для відходів Гайсинського спиртзаводу. Всі 36 відстійників переповнені. Так стверджує голова ГО «Громадська рада Ладижина» Андрій Скакодуб. Очолювана ним організація ініціювала проведення експерименту із залученням до нього підприємства, де вирощують мікроводорості під назвою хлорела.
За словами співрозмовника, для дослідження обрали найменший відстійник розміром 25х25 метрів. До наявної там барди (рідина відпрацьованого заводського виробництва) додали 120 літрів суспензії хлорели.
Забирає вуглекислий газ — віддає кисень
Про отримані результати розповів керівник підприємства з вирощування водоростей Самвел Мкртчян.
— Важливо було встановити чи не найважливіший аспект: чи є барда сприятливим середовищем для розвитку водоростей? — каже Мкртчян. — Після досліджень фахівці підтвердили цей факт. Хлорела не загинула, навпаки, протягом зазначеного часу намітився процес розмноження водоростей. Такого висновку дійшли після того, як декілька разів брали рідину з відстійника на аналіз у лабораторних умовах.
Як пояснив співрозмовник, теоретично вони припускали, що в такому середовищі мікроорганізми розвиватимуться, бо у відходах третину елементів становить білок. А це те, що «любить» хлорела. Мкртчян стверджує, що при настанні теплих днів ріст хлорели стане ще активніший. А ще ця водорость знищує запахи.
— Процес бродіння утворюється тому, що у барді є білок, і він гниє, — зазначає співрозмовник. — Хлорела має властивість поглинати вуглекислий газ, натомість віддавати кисень. Ось у такий спосіб припиняється гниття. Не буде гниття — зникнуть неприємні запахи.
Співрозмовник звертає увагу на те, що в експериментальний відстійник внесли недостатню кількість водоростей. Все одно вони «працюють» і вже дають позитивний результат.
— Варто взяти до уваги, що є ще другий етап «роботи» хлорели, — зауважує Мкртчян. — Пожираючи барду, вона перетворює її на органіку. З часом вона осяде на дні відстійника. Отримані органічні добрива можна вносити на поля, вони стимулюватимуть ріст рослин, сприятимуть підвищенню урожайності.
Замість пікетів обрали інший шлях
Експеримент, про який йдеться, активісти ініціювали у рамках підготовки до четвертого форуму «Суспільство ЗА чисте виробництво». ГО «Громадська рада...» проводить його у місті енергетиків Ладижині, де проблема забруднення навколишнього середовища дуже актуальна. Крім потужної теплоелектростанції ДТЕК «Західенерго», тут працює переробне підприємство, птахофабрика. Неподалік у райцентрі Гайсин, крім спиртзаводу, діють м’ясокомбінат, молоко- та цукрозавод.
— Неприємні запахи відходів з бардополів Гайсинського спиртзаводу відчуваються у радіусі 15 кілометрів, — розповів голова ГО «Ладижинська громадська рада» Андрій Скакодуб. — Коли вітер у бік Гайсина, то сморід накриває сусідні села і доходить до міста. Якщо в бік Ладижина, тоді вже ми опиняємося під дією заводських «ароматів». Їх доповнюють «аромати» інших названих підприємств.
За словами співрозмовника, активісти їхньої організації, а також ще трьох громадських формувань, з якими співпрацюють, могли обрати простіший шлях — пікетувати роботу заводів. А вчинили по-іншому. Домовилися з адміністрацією спиртзаводу, а також підприємством, де вирощують водорості, і розпочали експеримент.
Отримані висновки детально обговорюватимуть під час четвертого екологічного форуму. До участі в ньому запросять представників переробних підприємств, де виробничі відходи потребують очистки і ліквідації неприємних запахів. Вони отримають матеріали з висновками про результати досліджень про те, як водорості можуть стати рятівними для таких підприємств.
Скільки потрібно коштів для переробки відходів?
Коли активісти пропонували керівництву Гайсинського спиртзаводу провести експеримент, відповідь директора була така: «Якщо вони знайдуть оптимальний варіант очистки відходів, завод погодиться на його впровадження з відповідним фінансуванням. Але якщо йтиметься про використання мільйонних сум, то таке заводчанам не підходить».
За попередніми розрахунками, для переробки відходів Гайсинського спиртзаводу, що зберігаються нині у 36 відстійниках, потрібно приблизно 40 тонн хлорели. Вартість однієї тонни — 15 тисяч гривень. Загалом виходить 600 тисяч гривень.
Такі розрахунки навів Андрій Скакодуб. За його словами, це дешевше за будь-який інший спосіб очистки і переробки барди.
Вінницька область.
Фото надано Андрієм Скакодубом.
