Переважно всі люди у віці до 35 років користуються мережею. А це має вплив на всі сфери суспільного життя, в тому числі й на реалізацію тих чи інших прав та свобод. На цьому наголошували учасники круглого столу «Цифрові права: сучасні виклики та можливі відповіді».
Захід проводився за ініціативою громадської організації «Платформа прав людини» в онлайн-режимі.
Як зауважив модератор Євген Радченко, обговорення відбувалося в рамках реалізації проекту, спрямованого на посилення захисту цифрових прав в Україні. Його мета полягає у взаємодії експертів із законодавчою та судовою гілками влади для запобігання потенційним загрозам порушення цифрових прав на рівні запропонованих законопроектів і забезпечення належного захисту цифрового права в судах.
Виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін наголосив на тому, що саме словосполучення «цифрове право» є відносно новим. Цей термін донедавна розвивався і рухався здебільшого в частині поширення інформації, свободи слова, захисту персональних даних в мережі Інтернет, у контексті таких слів, як «спам» та «булінг» тощо, зазначив він. «Проте умови пандемії наповнюють це словосполучення й ці права новим значенням і змістом, — підкреслив експерт. — Традиційно під цифровими правами розуміється реалізація в цифровому вимірі будь-яких прав і свобод людини, в тому числі й тих, що стосуються безпосередньо права на доступ до Інтернету та можливості ним користуватися чи отримувати освіту. Тепер же велика кількість прав, про які раніше не говорили, почала діджиталізуватися і переходити в цифровий вимір. Наш круглий стіл покладе початок дискусіям, корисним з точки зору саме розуміння цих сучасних тенденцій. Ідеться про свободу обирати і бути обраним, про право на справедливий судовий розгляд, будемо говорити і про свободу слова та поширення інформації. Звісно, однією з актуальних проблем є шкідливий Інтернет».
Спеціально для «Голосу України» ситуацію прокоментувала заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук:
— Особливої актуальності тема цифрових прав, реалізації прав людини в онлайн-середовищі набула у 2020 році з початком пандемії. І у всьому світі, й у нас COVID-19 багато проявів суспільного життя фактично перемістив у Інтернет. Вища освіта та школи, культурні та масові заходи (нині онлайн триває фестиваль документального кіно Docudays), конференції та круглі столи, релігійні обряди (Пасха, яка вперше відбулась практично повністю в онлайн/ТБ режимі)... Різко постало питання кількості та якості державних послуг, які онлайн може отримати людина. В тому числі, у сфері доступу до публічної інформації, реалізації права на судовий захист, особливої цінності набули свобода слова та свобода поширення інформації.
Через пошук ефективних протиепідемічних заходів, запровадження їх в жорстких умовах браку часу виникли і певні ризики та загрози. Наприклад, питання щодо захисту персональних даних під час контролю за самоізоляцією через додаток Дія. Або публічності та гласності в діяльності органів місцевого самоврядування під час проведення сесій місцевих рад без онлайн-трансляції, фактично, в закритому режимі. Нікуди не зникла інформаційна складова триваючої агресії з боку держави-окупанта, про що свідчать публічні звіти СБУ та МВС щодо системного поширення фейків на коронавірусну тематику в соціальних мережах та через інформаційні веб-сайти.
Отже, всі гілки влади на сьогодні мають ефективно і злагоджено виконувати одночасно декілька завдань у сфері цифрових прав. Передусім — надати максимальні можливості для реалізації прав людини у цифровому вимірі.
Забезпечити надійний захист персональних даних, конфіденційність та анонімність у мережі Інтернет. Вживати своєчасних та ефективних протиепідемічних заходів. Забезпечувати фізичний захист та розвиток комунікаційних мереж, доступність Інтернету для користувачів. Протидіяти поширенню шкідливого контенту в Інтернеті.
Скріншот відео ГО «Платформа прав людини».
