Президент Володимир Зеленський закликав міністра охорони здоров’я Максима Степанова, головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка та голову Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького невідкладно запропонувати шляхи вдосконалення медичної реформи та недопущення закриття понад 300 лікарень.

«Фейсбук, інстаграм і мій робочий стіл заповнені зверненнями лікарських колективів з усіх куточків нашої країни. Усі вони стосуються другого етапу медичної реформи. Зазвичай ми звертаємося до лікарів по допомогу, а сьогодні про допомогу благають наші лікарі», — зазначив глава держави у своєму відеозверненні та зауважив, що медреформа має як великі плюси, так і очевидні мінуси, тому зараз стоїть завдання зберегти всі позитивні моменти та терміново виправити помилки. Зокрема, до таких помилок він зарахував новий механізм фінансування, що може призвести до звільнення понад 50 тисяч медиків, закриття 332 лікарень та зменшення фінансування для майже тисячі медзакладів. «Під загрозою опинились екстрена медична допомога, багатопрофільні лікарні, онкоцентри, госпіталі ветеранів, більшість дитячих лікарень, психіатрична та туберкульозна служби. Все це викликає низку запитань. Чому замість того, щоб рятувати життя інших людей, медики змушені думати про власне виживання», — запитав В. Зеленський та наголосив, що він не може допустити скорочення бригад швидкої допомоги, виїзду кваліфікованих лікарів за кордон чи закриття протитуберкульозних лікарень. «Ми не можемо цього допустити, бо інакше це буде називатися не реформа, а диверсія», — підкреслив Президент та наголосив на необхідності невідкладного вирішення цих питань. Бо «нам потрібне не згортання реформи, а її покращення, визнання помилок та їхнє виправлення», переконаний В. Зеленський.

І вже учора міністр охорони здоров’я Максим Степанов та голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький під час брифінгу поінформували про плановані зміни у проведенні медичної реформи.

«Процес, який стартував з 1 квітня, не передбачає нічого доброго ані для медиків, ані для пацієнтів», — заявив М. Степанов та підкреслив, що стверджує це, спираючись на результати аудиту медичної галузі. «Медреформа у тому вигляді, в якому ми її отримали, означає звільнення майже 50 тисяч медпрацівників та закриття 332 лікарень. Усе це — через дефіцит фінансування. І якщо ситуацію залишити напризволяще, то поодинокі повідомлення про звільнення лікарів та страйки медиків стануть щоденними явищами», — зазначив міністр та запевнив, що нинішня влада не допустить цієї несправедливості.

Водночас М. Степанов запевнив, що реформу згорнуто не буде. «Навпаки, її треба реалізовувати, але суттєво змінивши, враховуючи українські реалії та виправивши допущені під час її планування помилки», — сказав він, додавши, що метою реформи має бути вчасне та якісне надання допомоги пацієнту.

З цією метою Міністерство охорони здоров’я підготує до 1 червня цього року зміни до правових актів, які передбачатимуть, що усі заклади, які надають спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, отримають з держбюджету фінансування не менше, ніж у 2019 році. Крім того, з 1 червня за Державною програмою медичних гарантій будуть додатково фінансуватися такі пакети: первинна медична допомога; екстрена медична допомога; гострий інфаркт міокарда; гострий мозковий інсульт у стаціонарних умовах; чотири пакети для лікування COVID-19. «І фінансування по всіх цих пакетах буде справді покривати ті витрати, які потрібні для лікування тієї чи іншої хвороби», — запевнив М. Степанов.

«Для того, щоб підвищити заробітні плати 435 тисячам медиків, необхідно додатково виділити 11 мільярдів гривень, і ми звертатимемося до уряду та Верховної Ради щодо внесення відповідних змін до держбюджету, щоб наші медичні працівники вже цього року отримували щонайменше на 50 відсотків більші зарплати», — повідомив міністр.

Голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький також наголосив на тому, що пропоновані зміни передбачають не згортання, а вдосконалення медреформи. За його словами, перша помилка, яку зараз починають виправляти — це недостатнє фінансування системи охорони здоров’я. Адже такі розвинені країни, як Франція чи Німеччина, витрачають на це до 10% ВВП і цей відсоток зростає, тоді як Україна спрямовує на медицину до 3% ВВП. «В умовах дефіциту фінансування жодна реформа не матиме успіху, тому комітет наполягає на збільшенні з наступного року фінансування системи охорони здоров’я до 6 відсотків ВВП», — наголосив народний депутат.

Стосовно напрямів роботи у 2020 році, то, за словами М. Радуцького, крім боротьби з коронавірусною інфекцією, найбільшим пріоритетом має стати збереження медичних закладів та установ. «Ми пропонуємо зміни до закону про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення, що дозволить усім медичним закладам отримати фінансування на рівні, не меншому, ніж у 2019 році», — повідомив він.

Також голова комітету підтримав ініціативу Міністерства охорони здоров’я щодо виділення додаткових 11 мільярдів гривень для підвищення зарплат медиків. «Ми зробимо все можливе, щоб зміни до держбюджету було затверджено максимально швидко», — запевнив народний депутат.

Ще одним завданням парламенту М. Радуцький назвав внесення змін до законодавства, які дозволять МОЗ розробити та затвердити національні протоколи лікування та стандарти якості медичних послуг. «Уже з наступного року наші медичні заклади почнуть отримувати від держави за надані людям послуги рівно стільки, скільки ці послуги реально коштують на ринку», — сказав народний депутат, додавши, що такий підхід дозволить захистити інтереси пацієнтів. «Збільшуючи фінансування, ми також повинні підвищувати рівень відповідальності медзакладів перед пацієнтами», — зазначив він, додавши, що водночас захисту потребують й лікарі, адже за статистикою лише 20 відсотків лікарських помилок спричинені людським фактором, а 80 відсотків стаються через недосконалість медичних технологій та обладнання. «Розв’язати цю проблему допоможе система страхування відповідальності лікарів», — вважає голова комітету.

Фото president.gov.ua

Скріншот відео.