Про це йшлося на нараді в Чернігівській обласній державній адміністрації, де влада зібрала всі зацікавлені сторони.
Натомість аграрії переконували, що причиною масової загибелі бджіл є не отрутохімікати, а холодна і затяжна весна. Звісно, такі аргументи нікого не переконали. Пасічники скаржаться, що саме сільгосппідприємства вчасно не повідомляють про роботи з обробки полів хімікатами. Розповідали про приховування інформації щодо методів обробки і характеристик хімічних речовин. Також нарікали на недотримання допустимих часових норм, нехтування погодними умовами. Правилами дозволяється проводити обробку лише у нічний чи вранішній час і за швидкості вітру 1—2 м/с. Однак аграрії не зважають на це.
В області зареєстровано органами Держпродспоживслужби 41,4 тисячі бджолосімей, але реально їх є більше. «Відсутність реєстрації, — казав на нараді начальник обласного управління Держпродспоживслужби Юрій Павлишен, — не дає можливості ідентифікувати пасіки для ефективного контролю за застосуванням аграріями отрути. Проте і ці аргументи не переконують власників вуликів, адже медоносні комахи загинули і на зареєстрованих пасіках, а жодного покарання винуватці не отримали. Як і пасічники компенсації за втрачені бджолосім’ї.
«Навіть у разі надходження заяви від бджолярів Держпродспоживслужба не має права одразу ініціювати перевірку. Для цього потрібно зібрати чималу доказову базу. І лише отримавши погодження регулятора з Києва, можна позапланово перевірити ймовірного порушника», — казали пасічники.
Підсумки наради підбив голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко: «Маємо припинити практику неконтрольованого протруєння полів несертифікованими хімікатами. Для цього потрібно посилити контроль і зобов’язати сільгоспвиробників працювати прозоро».
Очільник виконавчої влади області переконаний, що виправити ситуацію може внесення змін до законів про карантин і захист рослин та бджільництво, щоб норми відповідали європейським стандартам.
