На знімку: Під час засідання комітету.
Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики на засіданні у режимі відеоконференції заслухав інформацію Міністерства охорони здоров'я щодо закупівлі захисних костюмів для лікарів. Це питання було внесено до порядку денного після численних повідомлень у ЗМІ про те, що захисні комбінезони було начебто закуплено у Китаї за значно завищеними цінами, тоді як у вітчизняного підприємства їх можна було придбати набагато дешевше. Депутати хочуть переконатися, чи не криється у цьому корупція.
Заступниця міністра охорони здоров'я Світлана Шаталова (на знімку) розповіла, що в МОЗ закупівлі здійснює підпорядковане йому державне підприємство "Медичні закупівлі України". За її словами, 20 березня Кабінет Міністрів України виділив 35 мільйонів гривень для МОЗ на закупівлю засобів захисту в умовах пандемії коронавірусу. Для закупівлі для медиків костюмів біологічного захисту ДП "Медичні закупівлі України" оголосило і провело тендер без погодження технічних умов закупівлі. У результаті, за словами Шаталової, МОЗ після консультацій із фахівцями самостійно закупило в Китаї, в одного з провідних виробників, захисні комбінезони стандарту 1426. Урядовець переконувала, що саме придбані костюми відповідають вимогам безпеки та захисту від вірусних захворювань. МОЗ спрямувало заяви до правоохоронних органів стосовно закупівлі, проведеної ДП "Медичні закупівлі України".
Представник МОЗ також поінформувала про забезпечення засобами індивідуального захисту в регіонах. "Це функція місцевої влади, а міністерство лише допомагає, якщо є проблеми", – зауважила Шаталова. За її словами, міністерство виявило, що в регіонах закуповували абсолютно непридатні для захисту маски з марлі чи костюми з бязі, які не відповідають вимогам безпеки, а фактично є робочим одягом. "Наразі 2,5 тисячі лікарів захворіло і, в тому числі, через ілюзію захисту", – сказала урядовець. Шаталова повідомила, що МОЗ спрямувало запити в регіони щодо виділених сум на закупівлі засобів захисту та закупівель, і наразі підбивають підсумки.
Депутати поцікавились, скільки було закуплено захисних костюмів для медиків за державний кошт. За словами заступниці міністра, МОЗ закупило понад 71 тисячу захисних костюмів із бахілами, у т. ч. і в українських виробників за ціною приблизно 500 гривень за комплект, вони мають надійти до кінця тижня. На закиди, мовляв, можна було придбати значно дешевші костюми і більше, що і роблять волонтери, допомагаючи українським медикам, які нині працюють фактично як на передовій, Світлана Шаталова відповіла, що дешевші захисні костюми не мають підтвердження відповідності стандарту 1426. За її словами, деякі виробники "самодекларують" відповідність стандартам, оскільки наразі немає можливості здійснити сертифікацію. Нині це питання вирішується.
Свою позицію пояснив генеральний директор ДП "Медичні закупівлі України" Арсен Жумаділов. Він запевнив, що підприємство повністю виконало всі вимоги, які містились у дорученні МОЗ щодо закупівель засобів захисту, а застосування стандарту, за його словами, "є добровільним", і МОЗ не представив додаткові вимоги щодо стандартів. За словами Жумаділова, договір про закупівлю захисних костюмів було укладено з умовою набуття ним чинності після погодження із МОЗ, однак відповідь від міністерства надійшла лише після проведення закупівлі самим МОЗ.
За підсумками обговорення, у якому також взяли участь представники пацієнтських організацій, комітет прийняв рішення звернутися до Державної аудиторської служби та Рахункової палати щодо проведення позачергового аудиту операції із закупівлі за державні кошти засобів захисту у зв'язку із коронавірусною хворобою. А також запросив ці органи і Державну митну службу надати інформацію – чи завозились засоби захисту як гуманітарна допомога чи за якимись договорами.
Комітет також розглянув питання щодо закупівель медичного обладнання за додаткові кошти із невиправданим, на думку депутатів, залученням посередників. За підсумками обговорення комітет вирішив спрямувати запит до Міністерства розвитку громад та територій України із проханням надати всю наявну документацію щодо цього питання.
Комітет також вирішив спрямувати звернення до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (AРMA), Прем'єр-міністра України, НАЗК і ДБР щодо фактів, висвітлених у ЗМІ, які пов'язані з призначенням посадовців АРМА та громадської ради.
Комітет розглянув "Проект закону про внесення змін до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" щодо забезпечення суду приміщенням та інших питань роботи суду" (№ 3348). Його доповіла співавтор законопроекту – голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна (на знімку). Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроект за основу та в цілому, виключивши із нього пункт щодо кваліфікаційних вимог до суддів Вищого антикорупційного суду та слідчих суддів, оскільки до цього пункту є запитання.
На засіданні було розглянуто низку проектів нормативно-правових актів на предмет відповідності вимогам антикорупційного законодавства. Комітет визнав такими, що відповідають вимогам антикорупційного законодавства проекти законів України №№ 3376, 3376-1, 3380, 3380-1, 3349, 3350, проект постанови "Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України"(№ 3330). Водночас комітет звернув увагу на необхідність розроблення антикорупційної стратегії і підтримав пропозицію головного комітету про направлення Програми діяльності уряду на доопрацювання.
У засіданні взяли участь 17 членів комітету.
Фото – скріншот відеозасідання комітету.
