Як зазначають у прес-службі Інституту, мета проекту – протистояти використанню історії найкривавішої війни в політичних та пропагандистських цілях, зокрема країною-агресором Росією.

У рамках проекту знято три відеоролики, що розвінчують найпоширеніші радянські міфи. Зокрема, міф про "Велику Вітчизняну війну" – термін, що став ідеологічним кліше на противагу назві Друга світова війна; міф про радянський народ як "народ-визволитель", який був створений у брежнєвські часи і культивувався для того, щоб виправдати радянську присутність в європейських країнах під час війни та після її завершення. А також міф про Георгія Жукова як "Маршала Перемоги". Історики наголошують, що рядові бійці між собою називали маршала, який не цінував солдатських життів, "м'ясником" і "катафалком". Незважаючи на це, радянські ідеологи перетворили Жукова на пропагандистського ідола.

"Термін «Велика Вітчизняна» – ідеологічне кліше, що його створили в Радянському Союзі, щоб наголосити на війні всього радянського народу проти німецько-гітлерівських військ. Насправді такий єдиний порив перебільшений. Для багатьох союзних республік, зокрема й України, це не завжди була війна за свою Вітчизну. В Україні подіям Другої світової передувало десятиліття репресій, Голодомор, Великий терор, під час яких сталінський режим винищив мільйони людей. Багато хто сприймав початок війни як можливість звільнення від сталінізму. Здача в полон солдатів і офіцерів Червоної Армії також засвідчила: сотні тисяч радянських громадян не були готові воювати за Сталіна і не сприймали війну як "Вітчизняну", – йдеться у відеоролику.

Історики зазначають, що протягом усієї війни в німецький полон здалися 5,75 мільйона офіцерів та солдатів Червоної Армії.

Крім того, чимало мешканців Радянського Союзу не усвідомлювали загрози нацизму. "З 1939 року нацистська Німеччина була союзником СРСР, і комуністична пропаганда постійно наголошувала на дружбі та відсутності суперечностей між двома режимами. Тож концепція "вітчизняної" знадобилася, щоб прикрити факти попередньої співпраці двох тоталітарних режимів", – наголошують автори фільму.

23 серпня 1939 року Німеччина та СРСР підписали пакт Молотова-Ріббентропа. Його відкрита частина гарантувала взаємний нейтралітет СРСР і Німеччини, але в секретному протоколі було розписано, як Радянський Союз і III Рейх домовилися поділити на сфери впливу низку європейських країн.

"Далі до 1941 року вони діяли як союзники. Уже в перший день війни, 1 вересня 1939 року, німецька авіація бомбила Львів, а СРСР надав у розпорядження Німеччини мінську радіостанцію, яка виконувала роль радіомаяка для бомбардувальників. 17 вересня 1939 року Червона Армія перетнула східний кордон Польщі. Фактично це було вступом Радянського Союзу у Другу світову війну на боці нацистської Німеччини. Вони разом роззброювали польські частини, поступалися один одному захопленими територіями і навіть провели спільний радянсько-нацистський військовий парад у Бресті", – зазначається у відеоролику.

Історики підкреслюють, що саму назву "Вітчизняна" СРСР запозичив у царської Росії. Так називалася переможна війна 1812 року над військами Наполеона.

Крім усього іншого, Радянський Союз хотів бути єдиним переможцем у війні з нацистами. Спроби приватизації перемоги ми бачимо й дотепер.

"Пам'ятаймо: Велика Вітчизняна війна – це ідеологічно забарвлена і з наукової точки зору не зовсім коректна назва для німецько-радянської війни", – ще раз наголошують автори фільму. Вони зазначають, що міф про Велику Вітчизняну використовує РФ з метою зберегти вплив на пострадянські країни.

Відеоролик озвучений українською, російською та англійською мовами. У відео використано матеріали книжки "Війна і міф: невідома Друга світова" за редакцією Володимира В'ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова. Над проектом працювали Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Антон Дробович, Аліна Карбан, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.

Переглянути відеороботу можна в соцмережах Інституту.

Скріншот з відеоролика.