Володимир Бабкін (на передньому плані), командир зведеного загону пожежників Вінниччини після повернення із завдання, травень 1986-го, Чорнобиль.
Фото Михайла ЯCТРЕМСЬКОГО.
Полковник Андрій Бабкін (у центрі) під час перебування у Чорнобильській зоні на ліквідації пожеж у квітні 2020-го.
Фото надано прес-службою ДСНС у Вінницькій області.
Обидва удостоєні нагород за ліквідацію пожеж у Чорнобилі. Тільки з різницею у 34 роки.
Андрій Бабкін отримав медаль з рук глави держави В. Зеленського безпосередньо у Чорнобильській зоні відчуження. Офіцер виявив сміливість і мужність при ліквідації масштабних лісових пожеж у квітні цього року.
У травні 1986-го так само сміливо діяв його батько під час ліквідації наслідків техногенної катастрофи — аварії на Чорнобильській атомній станції. Обидва продовжують служити у Вінницькому обласному управлінні Держслужби з надзвичайних ситуацій. Нині у них однакове звання полковника. Син — заступник керівника управління — начальник відділу реагування на надзвичайні ситуації. Батько — завідувач виставки пожежно-рятувальної служби, що є складовою частиною музею рятувальників. На стендах представлена, зокрема, інформація про роботу вінницьких пожежників у зоні чорнобильського лиха у ті страшні дні 1986-го після вибуху реактора.
220 пожежників краю входили до складу зведеного загону, який у травні 1986-го вирушив у Чорнобиль. Керував загоном Володимир Бабкін, на той час у званні майора. За його словами, одним з найскладніших завдань було відкачування радіоактивної води з-під четвертого реактора, на якому стався вибух. У безпосередній близькості до епіцентру трагедії працювали й тоді, коли витягували пожежні автомобілі, які першими прибули на гасіння вогню і залишилися під стінами реактора. Покинута техніка перешкоджала виконанню ліквідаційних робіт.
У ті весняні дні сонце припікало, як влітку. Горіли навколишні ліси, вкриті радіацією. Вогонь перекидався на будинки у селах, з яких евакуювали людей. Володимиру Михайловичу врізалися в пам’ять картини вечірньої пори.
Коли йшли по траві, а іскри сипалися з-під ніг — так виявляло себе радіоактивне випромінювання.
Упродовж 15 днів несли вахту в Чорнобилі вінницькі пожежники. Окремі фрагменти їхньої роботи вдалося зафіксувати одному з учасників загону майору Михайлу Ястремському. Нині він голова вінницької міської організації «Союз Чорнобиль України».
«Фотоапарат у мене відібрали кадебісти, — згадує Михайло Микитович. — Вони забороняли проводити зйомки. Але мав ще одну камеру. Нині у мене збереглося загалом 200 чорнобильських світлин. На одній з них зафіксував нашого командира Володимира Бабкіна, який з підлеглими повертався після виконання завдання».
