Вжиття невідкладних заходів стосовно збереження та розвитку малонаселених територій — невеликих сіл та селищ — передбачає нещодавно зареєстрований у Верховній Раді України законопроект про статус малонаселених територій (реєстр. № 3429) авторства народних депутатів України від різних фракцій і груп та позафракційних. Документ внесено до парламенту за підписом 28 народних обранців.

Село завжди було головною цитаделлю нашої національної самобутності й ґрунтом опору будь-яким зазіханням іззовні. Власне, воно ще й досі лишається головним бастіоном захисту українських традицій та мови. Очевидно, щоб стерти національну самосвідомість, треба знищити село, — наголошують автори законопроекту в пояснювальній записці.

На жаль, нинішні реалії сумні: багато українських сіл перебувають у катастрофічному стані, занепадає інженерна та соціальна інфраструктура, під гаслами «реформування» закриваються школи, ФАПи та клуби, сфера побуту, процвітає безробіття й бідність, молодь, люди працездатного віку виїжджають, зокрема і на заробітки за кордон. Багато українських сіл опинилися перед загрозою зникнення.

Законопроектом пропонується визначити статус малонаселених територій з метою надання додаткових державних гарантій для соціально-економічного розвитку таких населених пунктів.

Зокрема, пропонується віднести до малонаселених територій населені пункти, в яких проживає критично низька чисельність населення (не більше 15 осіб на 1 квадратний кілометр) та які мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність.

Пропозиції щодо надання населеним пунктам статусу малонаселених подаватиме центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної регіональної політики, державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Кабінету Міністрів України (нині в Україні таким органом є Мінрегіон, Міністерство розвитку громад і територій України).

Перелік населених пунктів, яким надається статус малонаселених населених пунктів, затверджуватиме Кабінет Міністрів України.

Статтею 5 законопроекту пропонується встановити державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус малонаселених. Зокрема, це — врахування підвищеного коефіцієнта при розрахунку розміру офіційних трансфертів з державного бюджету місцевим на виконання делегованих державою повноважень (освітня субвенція, медична субвенція та ін.).

При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 6 законопроекту, розмір освітньої, медичної субвенції та субвенції на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у малонаселених населених пунктах збільшується на 20 відсотків. Розпорядниками таких субвенцій є ради об’єднаних територіальних громад (за відсутності — районні ради).

За висновком авторів законопроекту, його прийняття не потребує внесення змін і доповнень до інших законодавчих актів та додаткових витрат із Державного бюджету України, а натомість сприятиме соціально-економічному розвитку малонаселених територій.

Факт

* За даними Держстату, у сільській місцевості мешкає близько третини українців, але за останні 18 років селян поменшало майже на чверть (із 16,9 млн до 13 млн), тим часом чисельність містян за цей період упала на 16% (із 34,8 млн до 29,3 млн чоловік). Із 1990-го по 2019 рік зникли з мапи України майже 500 сільських населених пунктів.

* Трохи більше як половина (50,3%) селян мешкає у великих селах із населенням від 1 тис. осіб, 26,3% — у селах із 500-999 мешканцями, 17% — із 200-499 мешканцями та 6,4% — у ще малолюдніших населених пунктах (Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ).