Україна володіє унікальними світовими запасами мінеральних та лікувальних вод. Чому не використовує їх?

Проблема водних ресурсів останніми роками стала вкрай гострою для багатьох регіонів країни. Не виключення і Хмельниччина. Фахівці б’ють на сполох: рівень води знизився до критичного, міліють та пересихають ставки і річки, вода пішла із сільських криниць. Невже запас такого цінного ресурсу вже вичерпується? Що буде далі? Як тамуватимуть спрагу міста та села?

Своїми думками про це ми попросили поділитися відомого гідрогеолога, першовідкривача восьми родовищ, заслуженого працівника промисловості України, почесного розвідника надр, академіка Міжнародної академії біоенерготехнологій Олександра Іщенка (на знімку).

— Олександре Петровичу, невже Хмельниччина вже використала свій водний ресурс, а кліматичні умови останніх років допомогли їй у цьому?

— Через підвищення температури та посухи, які стали вже «хронічними», ситуація справді непроста. Але й драматизувати її не варто. Необхідно все добре проаналізувати і зрозуміти, як нам далі поводитися і використовувати той природний дар, що маємо. Адже Хмельниччина — один із найбагатших на мінеральні води регіон України. Тут, на західному схилі Українського кристалічного масиву, чимало глибинних розломів і тектонічних зон, в яких особливі гідрогеологічні і гідрохімічні умови зумовили формування різних типів мінеральних вод. Палітра їх дуже широка — є типу «Нафтуся» і «Миргородська», є високомінералізовані бромні, радонові і холодні кремнисті тощо. Гадаю, в межах глибинних розломів можна розвідати і термальні води, хоча глибина їх залягання становить понад півтори тисячі метрів.

Ідеться про чималі запаси. На основі геологорозвідувальних робіт була навіть виділена нова провінція мінеральних вод — Подільська, яка за різновидами і запасами вод — одна з найбагатших в Європі.

Планомірні пошуки і розвідку підземних вод здійснюють у краї з 1973 року. Відтоді було розвідано шість родовищ мінвод типу «Нафтуся», два родовища типу «Миргородська», три родовища бромних вод високої мінералізації, два — родонових вод і перспективні прояви кремнистих вод.

— Їх цілющі властивості відомі багатьом. Але не всі можуть дозволити собі поїздку на курорт, тому такі дари залишаються недоступними для десятків тисяч українців.

— Це так. Але науковцями Інституту геологічних наук НАН України була розроблена технологія консервації «Нафтусі» одним із її природних компонентів. Вона дає змогу зберегти лікувальні властивості протягом 15 місяців.

Додам також, що вчені Інституту геологічних наук та Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України відкрили нові лікувальні властивості саме цієї води — відновлення детоксикаційних систем та функції кістково-мозкового кровотворення, порушених за дії радіаційного опромінення малої інтенсивності, прискорення виведення інкорпорованих радіонуклідів, антиоксидантні властивості, відновлення всіх показників периферичної крові до рівня доопроміненої норми. Тобто тих, кому вона дуже потрібна, надзвичайно багато.

І що тішить — її розвідані запаси досить значні. Вони перевищують запаси Трускавецького курорту в 25 разів, Східницького — в 16 разів, і не мають відомих аналогів у світі.

Розвідані родовища розташовані переважно в зоні геологічних розломів, її ширина становить десятки кілометрів. Ці геолого-тектонічні структури є своєрідними колекторами підземних вод, де сконцентровані великі запаси.

— Тож турбуватися про те, що всі ми можемо опинитися в умовах зневодненої пустелі, зарано?

— Турбуватися про раціональне використання будь-яких природних запасів ніколи не пізно. Тут важливо інше: зрозуміти всю суть цього багатства. Не всі усвідомлюють, що одне з найважливіших значень глибинних розломів, які сягають сотень і тисяч кілометрів, — це транспортування і випромінювання геогенної енергії надр. Нею насичуються підземні води, які стають енергетично активними, що, думаю, і визначає їх особливі лікувальні властивості. Адже дослідження показують, що якість мінеральних вод та їх дія на організм зумовлюються не тільки хімічним складом, а й фізичною структурою, на що раніше майже не зверталося уваги. В тектонічних зонах під дією геогенної енергії формуються своєрідна фізична структура мінеральних вод та їх лікувальні властивості. Чи не тому святі джерела утворюються в межах тектонічних зон?

Прикладом можуть бути джерела біля городища-святилища древніх слов’ян «Звенигород» на Тернопільщині. Водою, що йде з тектонічних глибин, лікували ще язичницькі жерці, а пізніше і християни-пустельники, які жили в гроті-печері на території святилища.

Серед розвіданих родовищ до найактивніших енергетичних зон належить Збручанське, і саме тому його води «Нафтуся» і бромні високої мінералізації відзначаються значною лікувальною якістю порівняно з водами інших родовищ України.

Висока енергетичність тамтешньої території може бути обумовлена тим, що це зона перетину меридіонального і широтного розломів. До того ж вона розташована в межах Товтрової гряди, яка сформована на дуже великому, на думку багатьох геологів, навіть планетарному розломі. По цій структурі мінеральні води живляться ювенільними магматичними водами, які несуть різноманітні хімічні елементи. А крім цього, насичуються енергією, що інтенсивно випромінюється з глибинних надр.

— Такі унікальні природні «копалини» могли б стати джерелом не тільки здоров’я, а й багатства, що теж важливо. Чому вода не цінується так, як золото чи алмази?

— У тім і проблема, що людство ще не до кінця оцінило важливість, можливості й властивості такого багатства. І навіть, якщо відійти від проблем глобального розуміння, можна сказати, що на побутовому рівні ми не користуємось цим сповна.

Велика кількість родовищ мінеральних вод з широкими лікувальними властивостями вже давно мала б перетворити Хмельниччину на масштабний бальнеологічний курорт світового значення. Однак українські «Карлові Вари» можуть відбутися тільки за великого бажання та підтримки влади. Саме вона, а не окремі ділки, котрі давно накинули оком на ці надра, можуть зробити цей край джерелом збагачення всієї країни. І це не перебільшення.

Натомість тепер маємо вкрай незадовільне використання цих вод. Про різні проекти на Збручанському родовищі заявлялося не раз, але й досі там триває справжній хаос, в якому панують безсистемна забудова безпосередньо на родовищі в зоні формування мінеральних вод, «дірява» каналізація і нецентралізоване, необґрунтоване, екологічно невиправдане, а відтак небезпечне, господарсько-питне водопостачання.

Про кількість, а головне — доступність діючих санаторіїв навіть не йдеться. В їх будівництві також немає ані системи, ані перспективи. Навіть використання «Нафтусі» становить лише незначні відсотки від затверджених запасів. А кілька лікувальних закладів, що там діють, не впливають на ситуацію кардинально. Хоча, безсумнівно, приносять чималі доходи їх власникам.

Схожа ситуація і біля Кам’янець-Подільського родовища бромних вод високої мінералізації. Там свердловини глибиною у півтисячі метрів пробурені в долині Смотрича буквально на межі з містом, за кілометр від лікарні. Але хто ним користується сповна?

— У води немає доброго господаря?

— Виходить, так. Бо інакше не стояла б так гостро проблема охорони від забруднення та виснаження. А неконтрольована експлуатація одного з найважливіших водоносних горизонтів може призвести до зубожіння мінеральних вод органічними речовинами і втрати ними бальнеологічних властивостей. Така небезпека вже є на Збручанському родовищі, де неправомірне буріння свердловин для господарського водопостачання призвело до утворення глибокої депресійної воронки та зворотного потоку мінеральних вод, зменшилась площа їх формування.

В області не раз створювались комісії, які мали зупинити порушення експлуатації родовища, але їх рішення так і не було виконано до кінця. Як і рекомендації компетентних служб та НДІ. А даремно. Хоч би які значні були даровані нам багатства, вони надто чутливі до наслідків людської діяльності. Та якщо ставитимемося до них з розумом, увагою і делікатністю, то зможемо користуватися ними ще багато-багато часу, не наражаючись на масштабні катаклізми.

Хмельницький.