Напередодні Всесвітнього дня вишиванки солдат військової частини 3008 Нацгвардії України Назар Чекирда отримав з дому бандероль. Попросив маму, Надію Василівну, щоб прислала його вишиту сорочку. Назар сам вишивав її ще під час навчання у школі. Для чого гвардійцю на службі таке вбрання?

Раніше Назар щороку надягав у цей день свою вишиванку. Нині показав її побратимам по службі. Каже, хлопці здивовані. Все перепитували, чи правда, що він сам це зробив?

Нині, у День вишиванки, особовому складу частини презентували ще одну роботу солдата Чекирди — герб Вінниці, вишитий на полотні розміром 1,5х1,5 метра. Саме в цьому місті дислокується їхній підрозділ. Протягом двох тижнів солдат мережив полотно.

Елементи герба на шевронах

Гвардієць Чекирда за фахом художник-виконавець, закінчив коледж декоративно-прикладного мистецтва. Про його вміння у частині дізналися випадково.

— Коли ми готувалися до Дня вишиванки, поцікавилася у військових, як вони хотіли б відзначити це свято, — розповідає прес-офіцер в/ч 3008 старший лейтенант Анна Лазуренко. — Тоді дізналася про вміння солдата Чекирди. Це він запропонував вишити герб Вінниці. На запитання, чому так вирішив, хлопець відповів, що служить у цьому місті, тому вважає логічним відтворити його герб.

Анна Лазуренко каже, що у цьому є подвійний символ.

— Зображення малого герба Вінниці носять наші бійці на шевронах, — уточнила Лазуренко. — Торік командування частини звернулося до міськради з проханням надати дозвіл використовувати герб у нашій символіці. У такий спосіб вирішили підтвердити приналежність нашого підрозділу до міста над Бугом. У міськраді звернення розглянули і дали позитивну відповідь.

За словами офіцера, у гвардійців їхньої частини два нарукавні знаки. На лівому плечі — шеврон у вигляді восьмикінцевої злотистої зірки, над якою розміщена гренада з полум'ям. Це знак НГУ. На правому — іменний знак нашої частини, у якому поєднано елементи малого герба Вінниці та Нацгвардії.

Вишитий герб зберігатимуть у музеї частини. Він дещо відрізняється від оригіналу.

— Кольори інші, - пояснює прес-офіцер Анна Лазуренко. — Змінили їх спеціально. Зображення відтворено нитками кольору оливи. Його використовують в елементах Нацгвардії. Є на полотні також напис "Національна гвардія України". Внизу зазначено номер нашої частини.

Як пояснив автор роботи, у ній є ще одна особливість — крім ниток, використано елементи стрічок. За його словами, техніка вишивки має назву "голка вперед". Так між собою називають цю техніку майстри. "Це щось схоже на вишивку гладдю", — уточнив Назар Чекирда.

Мама всім справила обновки, крім середульшого сина

Назар розповів, як він ще малим довго не відходив від мами, коли вона вишивала. Тоді йому особливо подобалися кольорові нитки. Не відводив очей від того, як мама всиляє їх у голку, а потім мережить полотно. Брати-сестри на вулиці гралися, а Назар стояв біля мами.

Вона розповідала синові, що роботи вишивальниць здавна цінуються серед людей. Найбільше запам'яталися мамині слова про те, що вишитий одяг, рушники, скатертини є нашим оберегом. Тобто оберігає хату, оберігає нас, дітей, маму. Дотепер про це пам'ятає.

Якось коли мама поралася по господарству, хлопець тишком-нишком взяв до рук залишену нею голку з ниткою. Спробував шити, але вколов палець...

Навчився вишивати у школі на уроках праці. Дуже подобалася робота "Вишенька на полотні".

— То була ягода вишні, - розповідає хлопець. — Вона вдалася такою гарною, ніби справжня. Подарував її вчительці. Вона підказувала, радила, як краще зробити, якого кольору нитки чергувати один з одним.

Коли закінчував школу, взявся за сорочку. В цьому йому допомогла мама. Ні-ні, вона не вишивала...

— Я брав фрагменти узорів і вишивав їх окремо, — розповідає Назар. — Довго шукав такі, які б найбільше сподобалися. Нині є багато літератури зі старовинними малюнками. Але те, що на моїй сорочці, не повна копія. Там є мої елементи. Тому можу назвати свою сорочку ексклюзивною.

В єдине ціле поєднала ці фрагменти мама. Тобто пришила їх до сорочки.

— Коли мама побачила мої старання, то сказала, давай, сину, тепер я тобі допоможу, — каже Назар. — Так разом із мамою справив собі вишиванку.

...Щойно солдат отримав бандероль, одразу приміряв сорочку.

— Уже тіснувата, — каже він. — На службі щодня фізкультура. М'язи трохи накачав, у плечах зміцнів. Але нічого. Збережу на згадку. Триматиму в шафі. Бо ж сам вишивав.

Назар із багатодітної сім'ї: має ще трьох братів і двох сестер.

Каже, всім їм мама справила обновки з вишивкою. Тільки він вишив собі сорочку сам.

Солдат в/ч 3008 НГУ Назар Чекирда зі своїми вишитими роботами.

У кольорі оливи герб Вінниці у єдиному екземплярі.

Фото надано прес-офіцером частини Анною Лазуренко.