Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні розглянув проект закону України "Про внесення змін до статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог та перешкоджання діяльності народного депутата України, Рахункової палати, депутата місцевої ради" (реєстр. № 3354), поданий народним депутатом Русланом Стефанчуком та іншими депутатами у другому читанні.

Голова підкомітету з питань законодавства про адміністративні правопорушення та охоронної і детективної діяльності В'ячеслав Медяник (фракція "Слуга народу") поінформував, що 13 травня 2020 року на позачерговому пленарному засіданні цей законопроект було прийнято в першому читанні. До комітету надійшло до другого читання 53 правки і пропозиції, підкомітет з розглянув та опрацював всі пропозиції, підготував порівняльну таблицю до другого читання. Враховано 6 правок, частково – 8, редакційно – 3, відхилено – 36.

Голова комітету Денис Монастирський (фракція "Слуга народу") відзначив, що депутати особливо наполягають на збільшенні рівня відповідальності за невідповідь на депутатські запити, збільшенні санкцій, і головне – щоб була реалізація норм на практиці.

Під час обговорення більшість депутатів виловилися на підтримку законопроекту. Ілля Кива ("Опозиційна платформа – За життя") навів такий приклад. Ще три місяці тому він звернувся з депутатським запитом до міськради м. Києва із проханням надати інформацію про витрачання бюджетних коштів на прибирання снігу взимку 2019--2020 років. Але за три місяці його депутатське звернення не було розглянуто, його проігноровано. "А нині 395 мільйонів гривень – це бюджетні кошти, які могли бути спрямовані на захист медиків, списали на прибирання снігу, хоча снігу не було", – стверджував депутат.

Комітет ухвалив рішення з урахуванням врахованих та відхилених підкомітетом пропозицій рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект № 3354 у другому читанні та в цілому.

Розглянуто також питання про визначення представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань (ДБР).

Голова комітету Денис Монастирський нагадав, що Верховна Рада не підтримала попередній проект постанову № 3067 щодо визначення представників до конкурсної комісії ДБП, підтриманих комітетом. Ідеться про відбір трьох представників від Верховної Ради до конкурсної комісії ДБР із дев'яти. Ще по три кандидатури подають Президент та уряд. Відповідно треба затвердити нові процедурні строки для подання нових кандидатур і документів – від депутатських фракцій і груп та самовисуванців. Конкурсна комісія має обрати нового Директора ДБР.

Комітет більшістю голосів (18 "за") ухвалив таке рішення: депутатські фракції і групи можуть висувати до п'яти осіб, крім того народні депутати можуть висувати свої кандидатури до складу конкурсної комісії. До 2 червня (включно) – прийом документів, 3 червня о 15-й годині відбудеться розгляд питання і голосування за кандидатури на засіданні комітету рейтинговим голосуванням. На засіданні комітету відбудеться обговорення кандидатур за участю самих кандидатів, члени комітету зможуть поставити їм запитання та поспілкуватися з кандидатами. Засідання проходитиме у відкритому режимі із прямою трансляцією. 4 або 5 червня постанова може бути винесена до сесійного залу для голосування. "Тож ми зможемо на найближчому пленарному тижні затвердити представників верховної Ради України до конкурсної комісії ДБР", – сказав Монастирський.

Під час обговорення, зокрема, Максим Бужанський ("Слуга народу") підтримав пропозицію не затягувати обрання членів конкурсної комісії і запропонував делегувати до складу конкурсної комісії одного представника від опозиції. Олександра Устінова ("Голос") висловила думку, що в конкурсній комісії має бути пропорційне представництво політичних сил.

Комітет також розглянув низку проектів законів для включення до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Фото – скріншот засідання Комітету.