«Цей документ ми почали готувати одразу після початку карантину і працювали над ним понад шість тижнів. Ми одразу сказали, що працювати «для галочки» не будемо, тому залучили понад дев’яносто розробників, найкращих аналітичних центрів країни, десятки бізнес-асоціацій та окремих компаній, представників малого і середнього бізнесу. Серед них Торгово-промислова палата України, Спілка українських підприємців, Український союз промисловців і підприємців, Американська торговельна палата, Європейська бізнес-асоціація, Асоціація газовидобувних компаній України, Український клуб аграрного бізнесу, Аналітичний центр Разумкова, Інститут економіки прогнозування академії наук України, Аналітичні центри EasyBusiness, DIXI Group, CASE Україна та ще десятки інших суб’єктів, які безпосередньо брали участь у розробці цієї глобальної програми», — сказав під час учорашнього засідання Кабінету Міністрів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль (на знімку) та підкреслив, що це не тільки урядова стратегія, а стратегія найкращих експертів, бізнесменів, науковців та аналітиків.
«Стратегія, яку ми презентуємо, дає комплексну відповідь на всі кризові виклики, бо коронакриза — це в тому числі й наш шанс почати реальні зміни в економіці та країні», — зазначив глава уряду та підкреслив, що червоною лінією, яка проходить через усю програму та є частиною кожного елемента стратегії, став принцип пріоритету українського виробника, який платить податки та створює робочі місця в Україні. «Локалізація виробництва, здоровий економічний націоналізм — це стратегія багатьох країн, і ми також будемо рухатися в цьому напрямку. Тому одна з частин програми так і називається: захист українських товарів, робіт, послуг від їх імпортних альтернатив», — повідомив Д. Шмигаль, підкресливши, що відтепер Україна використовуватиме увесь спектр інструментів Світової організації торгівлі для захисту своїх підприємств.
За словами прем’єра, кожна галузь у підготовленій стратегії має два обов’язкових параметри: про доступ до фінансів та до ринків. «Наведу приклад. Якщо ми говоримо про підтримку невеликих бізнесів, то це програми доступних кредитів, запуск грантових програм, розширення участі малого та середнього бізнесу в державних закупівлях, а також всебічна допомога по виходу на зовнішні ринки. Крім того, ми обговорюємо зменшення податкового навантаження для малого та середнього бізнесу, а також так звану «регуляторну гільйотину», — зазначив він та зауважив, що про успіх уряду можна буде говорити тоді, коли прості ФОПи більше не потребуватимуть допомоги бухгалтерів у заповненні документів, а Україна увійде в ТОП-30 країн у питанні легкості адміністрування податків.
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко повідомив, що метою програми є впровадження комплексної системи заходів для стабілізації та сталого розвитку економіки, зростання зайнятості населення шляхом збереження наявних і стимулювання створення нових робочих місць. «Програма передбачає реалізацію понад 230 заходів, багато з яких уже впроваджено. Фактично це дорожня карта, сформована за пропозиціями міністерств, регіонів, аналітичних центрів, асоціацій, бізнесу та провідних експертів. Ініціативи спрямовані на покращення доступу до фінансів, доступу до ринків, вдосконалення регулювання, сприяння модернізації, сталому розвитку галузей та боротьбу з безробіттям», — повідомив міністр під час презентації документа.
Структурно програма складається із кількох розділів. У першому йдеться про короткострокові ініціативи у відповідь на COVID-19, забезпечення безпечного функціонування економіки, підтримку галузей та захист вітчизняних товарів, робіт та/або послуг від їх імпортних альтернатив. Крім того, розроблено заходи для підтримки промисловості, сільського господарства, енергетики, транспорту та інфраструктури, інформаційно-комунікаційних технологій, сфери послуг (торгівля, готельно-ресторанна справа, освіта, креативні індустрії, особисті послуги). Водночас підтримка галузей економіки має супроводжуватися впровадженням загальних функціональних заходів, які підсилять секторальні ініціативи. Для обговорення програму буде оприлюднено після доопрацювання у триденний термін.
Уряд продовжив до 1 липня 2020 заборону на експорт засобів протиепідемічного захисту. Проте під час обговорення цього питання представник Федерації роботодавців звернув увагу, що зараз протиепідемічна продукція підприємств накопичується на складах, зокрема, там уже понад 40 мільйонів медичних масок. У зв’язку з цим роботодавці пропонують Міністерству охорони здоров’я визначитися щодо потреб на ці товари, щоб у разі достатнього запасу міцності продукцію можна було відправляти на експорт.
Ще одне рішення уряду передбачає розділення Міністерства енергетики та захисту довкілля на два міністерства — енергетики та довкілля і природних ресурсів.
Учорашнє засідання Кабінету Міністрів ознаменувалося завершенням одного з етапів реформи децентралізації — затвердження останніх трьох перспективних планів Запорізької, Львівської та Одеської областей.
«Я вболівав за цю реформу ще будучи віце-прем’єром з регіонального розвитку, тому для мене особисто приємно, що саме наш уряд зробить цей історичний крок», — сказав Д. Шмигаль та наголосив, що затверджені по всій території країни перспективні плани — це двигун змін для окремих громад та країни загалом, адже для громад це не тільки новий рівень відповідальності, а і новий рівень можливостей, коли люди самі обирають, як їм зручніше жити. Разом з тим, оскільки під час обговорення перспективних планів цих трьох областей лунали деякі застереження, то прем’єр відзначив, що реформа децентралізації ще вимагає багатьох зусиль та рішень.
Кабінет Міністрів схвалив та передасть до парламенту законопроекти про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо запровадження спрощеного процесу провадження щодо незначних правопорушень) та про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення умов для модернізації інфраструктури шляхом реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії).