Руслан Стефанчук подякував представникам міжнародних експертних організацій та експертам за рецензію до законопроекту. «Думаю, ми обов’язково врахуємо зауваження під час остаточного доопрацювання законопроекту», — сказав він, додавши, що декілька тижнів тому законопроект також було направлено до Венеціанської комісії. «Оскільки в них буде засідання в червні, то я від свого імені попросив розглянути законопроект ще на червневій сесії», — зазначив Перший заступник Голови Верховної Ради.

Він подякував усім причетним до опрацювання законопроекту — тим, хто формував ідею, надавав міжнародну підтримку, сприяв добрим словом, громадським організаціям, які долучилися до його покращення. Адже лише спільною працею ми зможемо створити якісний законопроект «Про всеукраїнський референдум».

Водночас Руслан Стефанчук нагадав, що це лише перший проект із великої когорти законопроектів, які стосуються народовладдя, або прямої демократії. «На черзі — законопроекти про місцевий референдум, про народну законодавчу ініціативу, про можливість відкликання посадовців та прийнятих ними рішень, про електронні петиції. Це те, що буде в нашому плані на майбутнє. Тому ми хочемо запросити до подальшої співпраці представників Посольства Швейцарської Конфедерації в Україні. Нам був би цікавий ваш досвід і в цих питаннях і ми готові вступати в дискусію з однією метою, щоб отримати повноцінний механізм прямої демократії в Україні», — наголосив Перший заступник глави парламенту.

З вітальним словом до учасників обговорення також звернувся виконувач обов’язків Посла Швейцарії в Україні Сімон Піду та старший директор Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Пітер Ербен. Експертами виступили швейцарський політичний експерт Бруно Кауфманн, керівниця проектів із конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, експерт Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) з питань виборів та референдумів Денис Ковриженко, голова правління та координаторка політичних програм Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська.

За словами Дениса Ковриженка, який у цілому позитивно оцінив законопроект, його ключові положення можна розділити на два блоки — концептуальний та процедурний.

Щодо концептуального блоку, то експерт зупинився на нормах, які стосуються винесення на референдум загальнодержавних питань. Власне, саме визначення цієї категорії питань у законопроекті досить розмите і потребує конкретизації, наголосив він.

«У законопроекті закріплено підхід, за яким на референдум може бути винесено не більше трьох питань. У ньому також ідеться про те, що при здійсненні агітації та формуванні комісії має бути забезпечено певний баланс між позиціями прихильників та опонентів питань, які виносяться на референдум. Відповідно, виникає запитання, які саме прихильники і опоненти включаються до складу комісій, оскільки питань може бути три і по кожному з них можуть бути різні прихильники та різні опоненти. Тому позиція нашої організації полягає в тому, щоб кількість винесених питань, з урахуванням того, що має бути забезпечено паритет участі прихильників-опонентів під час референдуму, має зводитися до одного», — сказав Д. Ковриженко.

Доволі критично експерт поставився до ідеї електронного голосування: «Навіть у країнах Європи спостерігається тенденція не до розширення сфери застосування електронного голосування, а до її звуження. На сьогодні активно електронне голосування використовується лише в одній країні — Естонії. У багатьох інших країнах вирішили згорнути його через низку викликів, пов’язаних із безпекою, таємницею голосування, довірою до результату, який встановлюється за таким голосуванням. Ми підтримуємо позицію, що потрібно застосовувати ІТ в роботі виборчих комісій, під час подання певних документів, як це передбачено у Виборчому кодексі, але говорити про електронне голосування, як на мене, передчасно».

У контексті процедурних аспектів Д. Ковриженко акцентував увагу на відмінності у визначеннях передвиборної та референдумної агітації, відповідно у Виборчому кодексі та законопроекті про референдум.

У законопроекті про референдум агітація — це будь-яка інформація, яка фактично схиляє учасника референдуму підтримати чи не підтримати винесене на опитування питання. З одного боку, законопроект забороняє здійснення будь-якої агітації в день голосування, а з іншого, — говорить про те, що інформаційні плакати і матеріали розміщуються на виборчих дільницях у день голосування.

«Інформаційні матеріали в інших країнах здебільшого мають нейтральний характер, розміщуються на дільницях або доводяться до виборців в інший спосіб. Відповідно, громадянин має незаангажоване уявлення щодо того, за що йому пропонують проголосувати. Думаю, нам теж потрібно йти цим шляхом», — сказав він.

Ольга Айвазовська також акцентувала увагу на необхідності гармонізувати законопроект про всеукраїнський референдум із Виборчим кодексом. «Бо процедури, які стосуються організації, проведення голосування, складання списків виборців, державного реєстру виборців не можуть бути відірваними від реальності, від виборчих процесів», — зауважила вона, додавши, що деталізація процедур на рівні інструкцій — це наслідок практики українських виборів або референдумів, які мали місце. «Взаємоконтроль, взаємна координація або принципи публічності, підзвітності цього процесу — знову-таки є наслідком історичних подій за період незалежності України», — наголосила голова правління громадянської мережі «ОПОРА».

Водночас О. Айвазовська зауважила, що оскільки у липні можуть бути ухвалені зміни до Виборчого кодексу, то це також потрібно брати до уваги під час напрацювання остаточної редакції законопроекту про всеукраїнський референдум.

Подякувавши усім, хто брав участь в обговоренні, Руслан Стефанчук висловився за якнайшвидше зібрання робочої групи. «Потрібно переходити до фінальної версії законопроекту, щоб ми найближчим часом могли внести його до Верховної Ради», — додав він і висловив сподівання, що законопроект про всеукраїнський референдум буде ухвалено до кінця поточної сесії. «Загадувати не будемо, але давайте попрацюємо заради того, щоб Україна отримала такий механізм», — констатував політик.

Скріншот відео зі сторінки Центру політико-правових реформ у Фейсбуці.