Окрім скорочення площ, нарікають у галузевій асоціації, не особливо сприятливі погодні умови можуть суттєво вплинути на врожайність. Так, пилові бурі пошкодили частину посівів у Тернопільській, Харківській та Кіровоградській областях, а центральні та західні регіони страждають від шкідників.

Взагалі, цьогоріч посівна була значно ускладнена, адже безсніжна зима і відсутність опадів фактично позбавили ґрунт вологи і в результаті мали пилові бурі та суховії. Потім квітнева посуха змінилась травневими зливами і приморозками, а частина посівів Вінниччини, Полтавщини й Хмельниччини уражена шкідниками. Всі ці чинники можуть негативно вплинути на розвиток рослин, що призведе до втрати маси кореня і цукристості, йдеться у повідомленні   «Укрцукру».

У структурі посівів традиційно лідирує Вінницька область — понад 20% від загальної площі. На другому місці — Полтавська (більш як 12%), котра цьогоріч обігнала Хмельницьку.

Хоча Вінниччина залишається лідером, проте, за оперативними даними, буряків там посіяли на 1,7 тис. га менше, ніж торік. Також відчутно скоротилася кількість гектарів на Тернопільщині та Волині. Аграрії Черкащини, Кіровоградщини і Київщини навпаки наростили «солодкі площі».

Звісно, прочитавши інформацію про скорочення бурякових плантацій, окремі споживачі вирішать хутчіш збиратися у магазин — скуповувати солодкий пісок і робити стратегічні запаси. Але з цим можна не поспішати. Адже останнім часом все більше виготовленого на наших підприємствах цукру не може пробитися на зовнішні ринки і осідає всередині країни. Приміром, у квітні українські виробники продали за межі держави лише 9,1 тис. тонн. Тоді як у березні реалізували 19,6 тисячі. Чимало звареного на вітчизняних потужностях солодкого піску так і не доїхало до Азербайджану, Таджикистану, Киргизстану та Узбекистану. Ще донедавна середньоазійські ринки були для нас у плані експорту основними, але тепер їх надійно «окупувала» Росія, яка зіткнулася з перевиробництвом солодкого піску.

Звісно, скорочення торік в Україні виробництва цукру на 19% — до 1,48 мільйона тонн — засмучує. Але якщо порахувати, це не призведе до дефіциту, адже разом з перехідними залишками позаминулих років цієї кількості цілком вистачає для внутрішнього споживання. А вже наприкінці серпня запрацюють заводи, які суттєво поповнять запаси.

Оптимістично щодо нового сезону налаштовані й в «Укрцукрі». Там повідомляють, що у процесі переробки солодких коренів нового врожаю, як і торік, буде задіяно 33 підприємства. Заводи, за прогнозами, зварять 1,2—1,3 мільйона тонн цукру. Хоча це принаймні на 12% менше, ніж попереднього року, але, заспокоюють у галузевій асоціації, така кількість «у повному обсязі може покрити потребу внутрішнього ринку».