Жителі села самі взялися за лопати.
Роботу завершено. І підгірняни вдячні за гарну дорогу насамперед організатору й спонсору Василеві Маргіті (ліворуч).
Фото Івана КОПОЛОВЦЯ.
Підгірне — неймовірно красиве село. Райський куточок Іршавського району. Таке враження, що «розляглося» поміж гір, ніби на Божій долоні. Особливо мальовничий цей осідок тепер — у перволіть, коли все навкруг зеленіє і цвіте та дзвенить у багатоголоссі птаства!.. Доречно додати, що розташоване село на висоті 352 метри над рівнем моря. Скажімо, райцентр Іршава — у 2,5 разу нижче.
Але глянеш на дороги в Підгірному й розумієш: це таки призабуте владою село. Не можна нормально ні проїхати, ні прогулятися з дитиною, везучи її у колясці. Місцеві стверджують, що й піші походи для деяких старших людей закінчувалися травмами. Як у тому народному вислові: сам чорт би ногу зламав. З цього приводу жителі села стукали в різні двері й, зрештою, переконалися, що, як то кажуть, з моря погоди чекати не варто. Тож підгірняни самі взялися за ремонт доріг і своєю радістю поділилися з нами.
Варто ще й принагідно наголосити: багато жителів села їздять на заробітки до Чехії. У цій країні вони звели не один будинок та облаштували чимало подвір’їв. На жаль, там, бо вдома і роботи немає, й її не так оцінюють. Та нині через епідемію коронавірусу і карантин, запроваджений у багатьох країнах, підгірняни перебувають удома. А щоб не гаяти даремно часу після весняних клопотів, вирішили згуртуватися та застосувати здобутий за кордоном досвід на благо рідного села. Тим більше, що й погода дозволяє, бо сонце ще не занадто пекуче й дощиком поливає раз по раз.
Організатором цього об’єднавчого процесу виступив керівник ТзОВ «Волоське» і депутат Іршавської районної ради Василь Маргіта. Його підприємство, до речі, працює у добувній галузі — заготовляє камінь і виробляє продукцію з нього... За словами Василя Івановича, нещодавно в Підгірному 243 метри досить проблемної дороги вистелила асфальтом Хустська філія облавтодору. Кошти за це перерахувало ТзОВ «Волоське».
Після цього спільно з односельцями взялися за ремонт вулиці Перемоги. Згадана дорога не знала капітального ремонту майже три десятки років. Товариство безплатно надало щебінь, готувало суміш напівсухого бетону й доставляло в потрібне місце.
А жителі цієї вулиці самі рівняли суміш на дорозі, на певній відстані один від одного за діагоналлю встановили швелери, якими вода стікатиме в канави. Також трамбували бетон віброплитами. Потім зверху покривали спеціальним водно-цементним розчином із додаванням пластифікатора. В такий спосіб вдалося прокласти 350 метрів шляху. Товщина покриття на готову основу становить 8—10 сантиметрів. Слід наголосити на тому, що кошти на закупівлю матеріалів та оренду віброплити зібрали самі підгірняни. Приблизно дев’яносто відсотків дворогосподарств цієї вулиці здало по 2600 гривень, а решта — трохи більше. Нині сума сягнула 220 тисяч гривень.
Зараз жителі Підгірного працюють над облаштуванням території біля місцевої церкви. В подальшому планують у такий спосіб відремонтувати всі дороги села. Участі в цій справі ні районна, ні сільська влади не беруть. Отже, жевріє вогник надії, що підгірняни в боротьбі з «танкодромом» у рідному мальовничому селі — вийдуть все ж таки переможцями… Адже громада — то велика сила!
Іршавський район Закарпатська область.
