Зарічненський район Рівненщини — один із найвіддаленіших, розташований за 180 кілометрів від Рівного. Про стан справ у ньому та перспективи розвитку району говорили з головою Зарічненської РДА Віктором Кушнеруком (на знімку).

— У рамках адміністративно-територіальної реформи в області передбачено Рівненський, Дубенський, Сарненський та Вараський райони. Вікторе Флоровичу, ваше ставлення до того, що Зарічненський район буде приєднано до Вараського району?

— Приєднання Зарічненського району до Вараського адмінокругу підтримую, але за умови, що буде побудована дорога (34 км) до міста Вараш — від Зарічного до нинішньої умовної межі Володимирецького району. Тим паче, що він є більш фінансово спроможним, оскільки там розміщений стратегічно важливий об’єкт — Рівненська АЕС, яка є солідним наповнювачем бюджету. У зарічненців є страх перед зміною влади та щодо відсутності прямого транспортного сполучення з Варашем. Фахівці медичної та освітньої сфер, які фінансуються коштом державних субвенцій, наголошують на ризиках втрати цього фінансування. Сподіваємося, держава цього не допустить.

— Чи триває пошук інвесторів і які проекти район готовий впроваджувати на кошти інвесторів?

— У районі розроблено план заходів розвитку інвестиційної діяльності на 2019-2020 роки. Ми проводимо системну роботу щодо підвищення інвестиційної привабливості району.

Виконавчими комітетами селищної та сільських рад спільно з відділом у Зарічненському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області формуються та постійно оновлюються бази даних про вільні земельні ділянки, які пропонуються для продажу виключно через аукціон суб’єктам господарської діяльності для розміщення об’єктів торгівлі та побуту.

На сьогодні підготовлено вісім проектів відведення для продажу на земельних торгах (аукціонах) на вісім земельних ділянок: по Локницькій ОТГ — дві земельні ділянки площами 0,06 га та 0,015 га, Кухітсько-Вільській сільській раді — три земельні ділянки площами 0,0771 га, 0,2356 га та 0,1459 га, Морочненській — одна земельна ділянка площею 0,05 га, та по Зарічненській селищній раді два проекти на земельні ділянки загальною площею 0,176 га.

Визначено перспективні напрями залучення інвестицій. Серед них земельна ділянка для видобування глини на території Вичівської сільської ради площею 5,4 га, земельна ділянка для видобування фрезерного паливного торфу на території Борівської сільської ради площею 777 га, об’єкт нерухомості для сільськогосподарського виробництва (приміщення овочеконсервного цеху 720 м кв. зі складськими 1200 м кв. та підсобними приміщеннями) на території Кухітсько-Вільської сільської ради.

— У радянському минулому Зарічненщина вирощувала льон та жито. Що зараз з аграрним сектором?

— Тут велике поле для діяльності, адже ресурси не задіяні на повну потужність. Розвиток аграрного бізнесу залежить від ситуації в державі загалом, потрібні дешеві кредити та гарантований ринок збуту сільгосппродукції. На території району функціонує три фермерські господарства: «Вікторія», «Полісся», «Балаклава». Також два сільськогосподарські підприємства — ТзОВ «АК Полісся» і ТзОВ «Рівненське аграрне підприємство» орендують паї селян та землі запасу сільрад.

У районі, крім райцентру, по всіх категоріях господарств, 5563 голів ВРХ. На жаль, закупівельна ціна на молоко та м’ясо не стимулює селян займатися тваринництвом, монополісти в цій галузі дещо демпінгують ціни. Відтак поголів’я зменшується.

— Чи торкнулася президентська програма «Велике будівництво» Зарічненщини?

— Ми маємо незавершене будівництво двох спортивних об’єктів: культурно — спортивного комплексу в с. Бродниця та стадіону в селищі Зарічне. Для завершення будівництва в Бродниці потрібно 7,5 млн грн. В поточному році цей проект у Бродницях включено до президентської програми «Велике будівництво» і з обласного бюджету виділено 4,7 млн грн. З бюджету Зарічненської селищної ради також виділено 1,5 млн грн, а ще 50 тисяч гривень — Вичівською сільською радою, куди входить Бродниця. Відтак спорткомплекс буде готовий на 1 вересня цього року.

Щоб завершити роботи на стадіоні в Зарічному, потрібно 5,5 млн грн. Він по суті довгобуд.

— Які плани щодо будівництва та ремонту доріг на 2020 рік та найближчу перспективу?

— Розробили «Програму розвитку дорожнього господарства Зарічненського району на 2019—2022 роки». На поточний рік, відповідно до затвердженого переліку об’єктів, що фінансуватимуться у 2020 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, ми очікуємо 3 160,1 тис. грн. на капітальний ремонт вулиці Привокзальної в смт Зарічне.

Що стосується перспективи, то Кухітсько-Вільською, Новорічицькою, Неньковицькою сільськими радами розроблена проектно-кошторисна документація на проведення капітального ремонту доріг комунальної власності. Щодо доріг загального користування місцевого значення, то розроблена проектно-кошторисна документація на проведення ремонтів дорожнього покриття автомобільної дороги Соломир — Вовчиці — Дібрівськ — Сварицевичі протяжністю 4,6 км (загальна кошторисна вартість 27 787,987 тис. грн) та ремонт дорожнього покриття автомобільної дороги Морочне — Задовже протяжністю 5,3 км (загальна кошторисна вартість 25 018,009 тис. грн).

— Зарічненщина — перспективний край для розвитку туризму. Які зміни проходять у цій галузі?

— У районі діє Програма розвитку туризму, він є важливим чинником створення додаткових робочих місць, підвищення рівня життя та зайнятості місцевого населення. Нині в районі розвиваємо сільський зелений туризм в агросадибах сіл Млини та Нобель. Наш чудовий край із первозданною природою, величезними й чистими плесами озер може стати туристичним раєм, але тут потрібні як державні, так і приватні інвестиції. Озеро Нобель вже давно користується популярністю, діють тут приватні бази відпочинку. Цю справу треба продовжувати.

— Створення Нобельського національного парку теж повинно позитивно вплинути на економіку району та розвиток регіону.

— Безперечно. Територія Парку охоплює цінні у природоохоронному, науковому та рекреаційному відношенні ділянки. Це дасть можливість планомірно розвивати численні напрями господарської діяльності у регіоні із залученням коштів державного бюджету, коштів міжнародних організацій, благодійних внесків тощо, а також дасть поштовх для розвитку малого туристичного бізнесу.

— Сьогодні українці все більше знаходять роботу за кордоном, і зарічненці — не виняток. Чи створюються нові робочі місця в районі?

— Так, наші люди теж їдуть підзаробити в країни Європи. З початку року у нас спостерігалася тенденція щодо збільшення реєстрації фізичних осіб-підприємців, що передбачало перспективу створення нових робочих місць для найманих працівників. Проте нинішня ситуація із запровадженням карантину значно сповільнила цей процес. Однією з причин низького рівня створення нових робочих місць у районі є відсутність економічного інтересу у суб’єктів малого та середнього підприємництва у зв’язку з низьким рівнем попиту на товари та послуги.

Але робочі місця могли б бути створені, якби якомога швидше в державі почали реалізовувати на практиці закон про легалізацію видобутку бурштину, на який багаті Поліські райони Рівненщини. А так люди скаржаться, що закон прийняли і нібито поклали під сукно. Державі від того ніякої користі — тільки нелегальним копачам, які набивають собі калитки.

Тим часом практична реалізація цього довгоочікуваного і потрібного закону могла б зняти соціальне напруження на Поліссі, бо поліщуки були б з роботою, мали б за що утримувати свої сім’ї, наповнювали б бюджет, і що важливо — не псували б лісів, не перетворювали їх у місячні пейзажі, як це роблять нелегальні старателі. Бо легальні копачі обов’язково відновлювали б ділянки видобутку.

Розмовляла Оксана СЛОБОДЗЯН.

Зарічне.

Фото надано автором.