Про сьогодення, проблематику й перспективи розвитку Володимирецького району розмовляємо з головою Володимирецької РДА Анатолієм Рижим (на знімку).
— Карантин — нині, на жаль, топова тема. Наскільки відчутно вдарив він по темпах наповнення районного бюджету, скорочення робочих місць?
— Звичайно, карантин вплинув на усі галузі життя нашого Володимирецького району. Економічні показники поки що непогані, виконання дохідної частини за 4 місяці становить 107,2%. Однак побільшало безробітних на 215 осіб, тож на 1 травня на обліку в центрі зайнятості їх уже 642. За період карантину 43 ФОПи закрили власну справу. Цифри значимі, але ситуація не критична. Крім того, Володимирецька філія Рівненського обласного центру зайнятості допомагає працедавцям та працівникам пережити кризу. Є можливість отримати допомогу з часткового безробіття для покриття витрат на заробітну плату працівникам, яким скоротили робочий час. 9 роботодавців оформили та подали документи на таку допомогу.
— Чи сприятиме утворення Вараського району розв’язанню проблем?
— Однією з найгостріших проблем є реконструкція та розвиток дорожньої інфраструктури району. Бо дороги — це не лише якісні послуги з пасажирських перевезень, а й передусім можливість реалізації економічного потенціалу, яким, я вважаю, ми не обділені. Тому транспортне сполучення залишається пріоритетом у Володимирецькому районі і, думаю, лишиться таким і у Вараському. Чи вдасться вирішити це питання швидше? Потрібно розуміти, що ані органи місцевого самоврядування, ані органи місцевої виконавчої влади не в змозі самотужки збудувати дороги. Але сьогодні ми маємо потужну підтримку від уряду та Президента у рамках реалізації програми «Велике будівництво».
Сьогодні також гостро стоїть питання електрифікації нових житлових масивів у селах району. Ця проблема не зникне після створення нових адміністративних одиниць і її треба буде розв’язувати з Варашем чи без. Але, звісно, для Володимиреччини створення Вараського району — це хороші перспективи.
— Як торкнулася президентська програма «Велике будівництво» вашого району?
— У рамках цієї програми на території району збудують три значимі інфраструктурні об’єкти.
Один із них — Озерецька школа, загальна вартість будівництва якої — майже 69 млн грн. Фінансується об’єкт за рахунок районної та обласної часток субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження РАЕС. Документи перебувають на розгляді в Міненерго. З районного бюджету виділено 800 тис. грн.
Також плануємо реконструкцію приймального відділення лікувального корпусу КНП «Володимирецька ЦРЛ». Договір щодо проведення проектних робіт уже укладено. Проектування здійснюється за кошти районного бюджету, на що спрямовано 400 тис. грн.
Ще один об’єкт будівництва — реконструкція автомобільної дороги Красносілля — Сопачів. Загальна кошторисна вартість — понад 20,1 млн грн. Фінансування здійснюється відповідно до розпорядження голови Рівненської ОДА.
— Повертаючись до теми безробіття, нові робочі місця, як стверджують керівники поліських районів Рівненщини, можна було б створити, аби якомога швидше почали реалізовувати прийнятий закон щодо видобутку бурштину. Але він чомусь гальмується. Складається враження, що його поклали під сукно...
— Справді, цей закон міг би дати самозайнятість багатьом мешканцям поліських районів Рівненщини. Вони б заробляли собі на хліб, сплачували б податки в бюджет, а після видобутку заліснювали б ділянки, як це робить, скажімо, в нашому районі підприємство «Сонячне ремесло». Воно легально видобуває бурштин, сплачує податки, у сезон дає роботу до 70 працівникам. Однак і на їхньому шляху зустрічаються складнощі і проблеми, які можна вирішити лише у Києві, адже «Сонячному ремеслу» не можуть підготувати лісову ділянку під видобуток бурштину.
— Які проекти район готовий впроваджувати на кошти інвесторів? Чи є програма залучення інвестицій?
— Програма на 2019—2020 роки не просто є, а й впроваджується. В районі діє робоча група з питань залучення інвестицій в економіку району. Поновлено інвестиційний паспорт району та подано 9 анкет інвестиційних пропозицій по земельних ділянках, з них по типу «Грінфілд» (7 шт.) та «Браунфілд» (2 шт.). Вони можуть зацікавити потенційних інвесторів.
Робоча група також брала участь у відборі земельних ділянок, необхідних для розміщення та будівництва вітрових електростанцій. Сподіваємось, що вже невдовзі розпочнеться спорудження 24 вітряків потужністю 6 мВт кожний.
— Що відбувається в сільськогосподарському секторі району?
— Держава підтримує агропромисловий комплекс. Існують програми дешевого кредитування за ставкою до 5%, часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, стимулювання розвитку тваринництва, виноградарства, садівництва, хмелярства, інших фермерських господарств.
Щодо нинішньої посівної кампанії, то в районі посіяно 1519 га озимих сільськогосподарських культур. Основний акцент зроблено на жито та ріпак.
Загалом на території нашого району працюють 15 сільськогосподарських підприємств, два з яких фермерські господарства. Торік розпочали діяльність ФГ «Осинське», ТзОВ «Агро-МАХ». Агровиробники продовжують укладати договори оренди на земельні частки (паї). Нині укладено 4 697 таких договорів оренди на 4—5 років, а це на 14% більше, ніж торік. Загальна площа орендованих земель — приблизно 4 550 га.
Впроваджена у нас програма «Державна підтримка у галузі тваринництва» для надання домогосподарствам спеціальної бюджетної дотації за утримання молодняка великої рогатої худоби. За рахунок коштів з державного бюджету перераховано понад 1,3 млн грн для 686 домогосподарств за утримання 853 голів молодняка. Працює 15 пунктів штучного осіменіння худоби.
— Дрібний та середній бізнес може вирішити низку економічних та соціальних питань у районі. Як стимулюєте їх розвиток?
— Держава створила для бізнесу програму «Доступні кредити 5-7-9». Отримати такий кредит можуть суб’єкти будь-якої діяльності з річним доходом до 100 млн грн, а максимальна сума кредиту становить 3 млн грн. Це потужна підтримка, щоб розпочати власну справу.
Більшість наших підприємців працюють у торгівлі. У нас 379 магазинів та 62 об’єкти ресторанного господарства. За минулий рік в районі відкрито 5 нових торговельних підприємств. У промисловій сфері працюють 7 підприємств. Вони займаються виробництвом харчової, каменещебеневої, поліграфічної, деревообробної продукції. Працюють промисловці не лише на внутрішній ринок, а й експортують у країни ЄС — Польщу, Литву: реалізовано товарів на суму 30,5 млн грн.
— Попри економічні й епідеміологічні негаразди життя триває. На вашу думку, якими здобутками за останній рік Володимиреччина може пишатися?
— Дороги та об’єкти соціальної інфраструктури — це те, що у нас у пріоритеті. Минулого року ми продовжували будувати Степангородську школу. Головний навчальний корпус уже здано в експлуатацію.
В Озерцях будуємо школу. Це не менш амбітний проект, яким варто пишатися. Минулоріч на її будівництво виділили майже 13,5 млн грн із коштів субвенції на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження РАЕС.
Вагомим здобутком є реконструкція 9 сільських амбулаторій у рамках реалізації проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Більшість з них практично добудовані, деякі уже введено в експлуатацію, як от у Рафалівці чи Великих Цепцевичах. Триває будівництво Володимирецької амбулаторії, кошторисна вартість якої майже 12,3 млн грн. Загалом проект отримав понад 39,1 млн грн інвестицій.
Крім того, з нуля побудовано амбулаторію в селі Городець, яке нині входить до Кричильської ОТГ. Її збудували за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості. Вартість проекту — 7,5 млн грн.
Облаштували на території району ще два спортивні майданчики зі штучним покриттям — у Рафалівці та Більській Волі.
Щодо доріг, то минулого року вдалося відремонтувати частину дороги Володимирець — Антонівка. Важливим для жителів північних сіл району став ремонт дороги Володимирець — Красносілля — Малі Телковичі. Дорогу Красносілля — Сопачів, реконструкцію якої плануємо завершити цьогоріч, ремонтувати розпочали також торік.
Уже укладено договори щодо ремонту на дорогах Володимирець — Антонівка та Володимирець —Красносілля — Малі Телковичі. Готова проектно-кошторисна документація для будівництва мосту поблизу села Луко.
Розмовляла Оксана СЛОБОДЗЯН.
Володимирець.
