Саме питанню посилення інституту Омбудсмена була присвячена онлайн-дискусія, організована Центром громадянських свобод та неурядовою організацією «Правозахисний порядок денний» за участю народних депутатів України, представників офісу Уповноваженого та експертів.

Правозахисні організації та міжнародні експерти багато років розказують про недоліки чинного закону про Уповноваженого, який діє з 1997 року. Зокрема, питання викликають запроваджений віковий ценз у 40 років для кандидатів на цю посаду, відсутність у законі згадки про офіси Уповноваженого в регіонах, гарантії незалежності, повноваження щодо захисту людей під час війни тощо.

Голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Тарас Тарасенко (депутатська фракція «Слуга народу»), котрий є автором законопроекту № 3312, повідомив, що йому надходять численні звернення від людей щодо неефективності функціонування офісу Уповноваженого. А під час спілкування з офісом Омбудсмена він особисто побачив певні законодавчі прогалини. Тож розроблений законопроект спрямований на посилення ролі Уповноваженого, зокрема, він надає можливість робити обов’язкові приписи. Крім того, пропонується зменшити віковий ценз для кандидата на посаду Омбудсмена із 40 до 35 років, передбачено процедуру обов’язкового громадського обговорення кандидатів, їх перевірку на непричетність до корупційних злочинів, а також повертається норма про таємне голосування Верховною Радою під час призначення Уповноваженого. Законопроект також пропонує наділити Омбудсмена окремими функціями, враховуючи наявність військового конфлікту з РФ.

Експертка Ради Європи, старша наукова співробітниця Інституту права (Литва) Агне Ліманте наголосила на потребі прозорого призначення Омбудсмена задля посилення довіри до інституції. Європейські експерти пропонують, щоб кандидат на посаду Уповноваженого мав не менш як 10 років досвіду в правозахисній діяльності, бездоганну репутацію, а також ширше залучати громадянське суспільство до відбору кандидатів. Міжнародні експерти рекомендують, щоб Верховна Рада призначала і звільняла Омбудсмена не звичайною більшістю, а 2/3 голосів депутатів, створити регіональні офіси Уповноваженого в різних областях.

На думку виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка, багато проблемних питань стосується забезпечення ефективного захисту персональних даних, права на доступ до публічної інформації, участі Уповноваженого в судових засіданнях у ролі можливого захисника.

Офіс Омбудсмена вже оприлюднив і надіслав до Верховної Ради щорічну доповідь Уповноваженого щодо стану додержання прав і свобод громадянина, з якою можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Уповноваженого, повідомив представник Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді Віктор Барвіцький. Він запевнив, що не залишено без уваги жодного звернення, хоча їх надійшло дуже багато. Офіс Омбудсмена здійснює моніторингові візити, в тому числі за участю представників регіональних представництв та координаторів. Український Осмбудсмен наділений Конституцією також правом внесення подань до Конституційного Суду України, чого немає в деяких європейських країнах.

Промовці наголошували, що інститут Уповноваженого є інструментом парламентського контролю, тож Верховна Рада має приділяти більше уваги діяльності Омбудсмена.