Це величина, що впливає на розмір заробітних плат, пенсій та соціальних допомог.

Нещодавно у Верховній Раді зареєстровано проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для
його підвищення (реєстр. № 3515). Ним передбачається змінити підходи до розрахунку прожиткового мінімуму.

Законопроектом в авторстві групи народних депутатів України із фракції «Слуга народу», серед яких і голова парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, передбачено встановлювати прожитковий мінімум у відсотковому співвідношенні до середньомісячної заробітної плати в Україні за рік, що передує року формування Державного бюджету України на наступний рік, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року.

Прожитковий мінімум — це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров’я, набору продуктів харчування та непродовольчих товарів і послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб.

«Чинний на сьогодні нормативний метод встановлення прожиткового мінімуму характеризується певним нав’язуванням системи цінностей стосовно вибору між окремими продуктами, товарами та послугами, — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. — Визначення нормативу так званих фундаментальних потреб людини відображає більше позицію посадовців або уявлення окремих науковців, ніж реальні споживчі потреби людини на достатньому рівні».

Визначати розмір прожиткового мінімуму в законопроекті пропонується з розрахунку на одну особу.

Передбачається встановити таке відсоткове співвідношення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної зарплати:

у 2021 році — 40 відсотків;
у 2022 році — 41 відсоток;
у 2023 році — 42 відсотки;
у 2024 році — 43 відсотки;
у 2025 році — 44 відсотки;
у 2026 році — 45 відсотків;
у 2027 році — 46 відсотків;
у 2028 році — 47 відсотків;
у 2029 році — 48 відсотків;
у 2030 році — 49 відсотків;
у 2031 році — 50 відсотків.

Водночас, якщо фактичний розмір прожиткового мінімуму протягом трьох місяців перевищує більш як на 10 відсотків розмір затвердженого прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України на основі моніторингу виконання Державного бюджету України має розглянути питання щодо його підвищення.

Зростання прожиткового мінімуму також вплине на систему оподаткування доходів домогосподарств та обрахунку пенсій, призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям. Це визначено у Прикінцевих положеннях законопроекту. Тобто фактично з’явиться новий вид оподаткування — доходів домогосподарств.

У законопроекті пропонується доручити Кабінету Міністрів України до 1 жовтня 2020 року розробити і внести на розгляд до Верховної Ради України проекти законів щодо встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні прожиткового мінімуму (затвердженого в законі про Держбюджет України на відповідний рік) та запровадження системи оподаткування доходів домогосподарств у частині, що перевищує розмір прожиткового мінімуму всіх членів домогосподарства. А до 2025 року створити новий орган виконавчої влади, який досліджуватиме витрати домогосподарств, та затвердити методологію формування прожиткового мінімуму, який базуватиметься на фактичних витратах домогосподарств.

Проект акта також передбачає внесення змін до законодавчих актів України щодо зміни підходів до встановлення розмірів посадових окладів — залежно не від прожиткового мінімуму, а від мінімального розміру посадового окладу для відповідних категорій працівників, який передбачається затверджувати законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Законопроект також врегульовує визначення штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення і плати за надання адміністративних послуг.

«Новий законопроект є предтечею створення неоподаткування прожиткового мінімуму на кожного члена домогосподарства, — зауважила голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, співавтор законо-проекту № 3515, в інтерв’ю Українському радіо. — Ми маємо згадати, що в нас фізична особа живе не одна, а в родині. І наше виживання пов’язане з тим, що ми виживаємо з нашими дітьми, батьками, дружиною чи чоловіком, родичами, і хтось в якийсь період у родині заробляє, хтось — працює в домашній зайнятості, а хтось — втратив роботу. В домогосподарстві годувальники можуть змінюватися, і вони повинні мати податкову пільгу, а 18 відсотків з чесного прожиткового мінімуму, який має становити не менш як 4200 гривень на кожного члена домогосподарства, мають повертатися. Це потребує повного перепрофілювання всіх бюджетних коштів».

Довідково

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні у квітні 2020 року зросла порівняно з квітнем 2019-го на 1,6 відсотка — до 10430 гривень, — повідомляє Державна служба статистики. — Показник середньої зарплати в Києві за підсумками квітня 2020 року становив 15278 гривень.

До того ж порівняно з березнем розмір середньої номінальної заробітної плати у квітні 2020 року скоротився на 8,9 відсотка. Реальна заробітна плата у квітні 2020-го порівняно з попереднім місяцем зменшилася на 9,6, а порівняно з квітнем 2019-го — на 0,4 відсотка.