Тобто створити умови, щоб працівники самостійно, без втручання держави, змогли добиватися підвищення оплати праці та поліпшення її умов. Про це йдеться у проекті закону «Про страйки та локаути» (№ 2682) авторства групи народних депутатів, зокрема Галини Третьякової, Вадима Струневича та Олега Арсенюка.
Адже за чинним Законом «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» здійснити це конституційне право фактично неможливо, наголошують вони. І про це яскраво свідчить статистика. Так, у 2016 році в Україні відбулося чотири страйки, тоді як у Німеччині — понад 200, у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії — 98, у Фінляндії — 69, у Франції — 110 страйків на національному рівні та 13 загальнодержавних. Крім того, у нас майже повністю позбавлені права на страйк державні службовці, енергетики, поліцейські.
Цей законопроект став предметом обговорення на останньому засіданні Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів під головуванням Галини Третьякової. Щоправда, до нього було висловлено низку зауважень, зокрема з боку роботодавців, профспілок та низки народних депутатів.
Підтримуючи в цілому законодавче закріплення процедури страйків, заступник голови Федерації профспілок України (ФПУ) Олександр Шубін виступив проти повного скасування Закону «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», що передбачено законопроектом. Адже страйк, за його словами, — це лише частина вирішення колективно-трудових спорів. «Дуже часто виникають ситуації, коли голосів для оголошення страйку не вистачає, але є спір, який потрібно вирішити. Наприклад, коли працівники вимагають підвищення заробітної плати, але не готові страйкувати», — зауважив він.
Крім того, представник профспілок критично висловився щодо можливості роботодавців на 10-й день оголошувати локаут, хоча сам страйк, відповідно до законопроекту, може бути оголошений на 15-й день.
Крім того, за словами О. Шубіна, нині налічується майже 20 нормативно-правових актів, які обмежують право на страйк.
«Всі попередні законопроекти, які лібералізували право на страйк, зазнавали невдачі щойно йшлося про скасування цих законів. Включалися різні галузеві лобі. Тобто або це потрібно робити одним законом, або запроваджувати альтернативні процедури вирішення спорів», — наголосив заступник голови ФПУ, попросивши створити робочу групу з опрацювання законопроекту, щоб врахувати ці позиції.
У свою чергу, назвавши законопроект прогресивним, народний депутат, голова Конфедерації вільних профспілок України та Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець, теж висловився за те, аби з проекту закону було вилучено норму про застосування локауту. «Це перекреслює всі позитивні речі. Перекреслює роль профспілок у представленні працівників найманої праці», — додав він.
З огляду на ці зауваження, комітет ухвалив рішення відтермінувати розгляд законопроекту з тим, щоб робоча група на чолі з головою підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення Миколою Бабенком узгодила з представниками роботодавців та профспілок усі гострі питання. Лише після цього комітет зможе рекомендувати парламенту ухвалити законопроект у першому читанні.
Довідково
Локаут — тимчасова зупинка роботи (або суттєве скорочення обсягів виробництва) підприємства роботодавцем, одночасно з припиненням виплати зарплати працівникам. Роботодавець влаштовує локаут із метою вчинення тиску на робітників, у тому числі по суті локаут є своєрідним страйком із боку роботодавця.
