Щоб дістатися до Степаня — селища, що розкинулося поблизу річки Горинь, потрібно проїхати 50 км від райцентру Сарни. Потрапити туди під час карантину можна лише власним транспортом, як і, зрештою, в інші населені пункти Сарненського району.
Новини Степаня починаються з поштового відділення, тож найперше завітали туди. У відділенні працюють дев’ять жінок. Олена Садовнік, начальниця відділення, вже 28 років сумлінно виконує свої обов’язки: спочатку оператора, а тепер керівника. Олена розповідає, що пандемія коронавірусу внесла свої корективи в роботу відділення. Проте звичайні потреби людей у сплаті комунальних рахунків завжди актуальні. А наразі триває гаряча пора передплати газет і журналів.
30 червня 2019 року Степань став адміністративним центром Степанської ОТГ. До неї увійшли Степанська селищна та Кузьмівська сільська ради, хоча на початку створення ОТГ до неї мали б ще увійти села Кричильськ, Корост і Велике Вербче, однак попереднього об’єднання не вийшло. Звідси, вважає перший заступник голови Степанської ОТГ Олег Тарасюк (на знімку), основні проблеми новоствореної громади:
— Децентралізація — це дуже непроста справа. Ми маємо в підпорядкуванні дитячу музичну школу, Будинок дітей і молоді, районну лікарню, чотири дитсадки, бібліотеку, два будинки культури. А таку кількість бюджетних установ потрібно утримувати. І, на жаль, нам складно самостійно профінансувати заклади. Тобто, по суті, у нас є все, але грошей не вистачає.
Щодо грошей, то начальник департаменту фінансів Рівненської ОДА Лідія Біляк сказала, що план п’яти місяців по доходах Степанська ОТГ виконала на 132 відсотки.
Найважча ситуація в молодої ОТГ склалася з районною лікарнею, Будинком дітей і молоді та музичною школою.
— За фактом фінансування нашої лікарні розраховане тільки на жителів ОТГ, — акцентує Олег Тарасюк, — але ж лікуються в ній і пацієнти з Кричильська та й усіх навколишніх сіл. Частина людей мусить приїздити до нас, адже в них немає лікарень, тільки амбулаторії.
Те саме з дитячою музичною школою. У нас навчаються діти з Малинської ОТГ, Кричильська, Золотолина та багатьох інших сіл. А оплачує послуги закладу лише Степанська ОТГ. Ми підрахували, що навчання однієї дитини коштує в місяць 1400 гривень. А таких дітей приблизно сорок. І з Будинком дітей та молоді подібна ситуація.
У проекті бюджету на 1 січня Степанська громада не повинна була фінансувати ні музичну школу, ні Будинок дітей і молоді. А районну лікарню збирались утримувати до 1 квітня. Адже від початку другого етапу медичної реформи медзаклад повинен починати заробляти сам на себе. Або закриватись. Проте Сарненська районна рада все ж передала ці всі установи в наше підпорядкування. Хоча в нас бракувало коштів. І люди, які там працюють, не розуміли, що їм робити.
Утримувала Степанська ОТГ заклади за рахунок вільного залишку в розмірі двох мільйонів.
За словами Олега Тарасюка, оплачувати роботу музичної школи та БДМу ОТГ також може з перевиконання бюджету. На сьогодні ще справляються, тож заклади не мають заборгованості. Їм обіцяли підтримку з районного бюджету, але цих коштів досі ще не бачили. А з освітньої субвенції в розмірі чотирьох мільйонів надійшли лише 300 тисяч гривень, продовжує ділитись Олег Тарасюк.
Окремим питанням залишається робота пологового відділення в Степані. А спільно утримувати заклади з іншими ОТГ теж проблематично. Сусідні об’єднані громади, по суті, власні надходження витрачають на свої об’єкти. А Степанській, крім того, за 80 тисяч гривень у місяць потрібно утримувати ще й пологове відділення. Запланували його фінансування до кінця червня. А далі або продовжать його забезпечувати самостійно, або закриють.
Саме тому Олег Тарасюк вважає, що потрібно розглядати доцільність витрат. Адже ОТГ має розраховувати на власні кошти:
— У нас у БДМ є п’ять напрямів навчання, 75 гуртків і понад 1000 відвідувачів. А звідси — і великий штат. Працівники отримують чималу заробітну плату. Я не проти, щоб так і надалі було, але бюджет у нас дуже обмежений.
Хоча намагаємося розвивати танцювальні напрями в Будинку культури. Адже за результатами помітно, що вони працюють успішно. А за кошти ОТГ фінансувати чотири гуртки вирізання з паперу не можемо собі дозволити.
Тому є варіант розподілити деякі гуртки по школах. Адже вони отримують гроші із освітньої субвенції.
Проблем у Степанської ОТГ вистачає. Проте молода громада невпинно розвивається, покладаючись на власні можливості.
...Бібліотека Степаня — музей, що зберігає історію селища. Адже містечко, якому понад тисяча років, має багату історію. Завідувачка Тетяна Крот (на знімку) продемонструвала портрети визначних жителів Степаня, серед яких композитор Віктор Торчик і спортсменка Оксана Рабош, роботи місцевих майстрів, зокрема відомого художника Степана Чуприни та молодого талановитого Анатолія Псалтири, а також народних умільців. Є в бібліотеці архівні фото та предмети, що збереглися з давнього минулого.
Нині бібліотека працює, але ще не повернулась до звичного режиму. Люди беруть літературу та можуть скористатися послугами Інтернету. Читальна зала досі не функціонує через протиепідеміологічні заходи. Карантин обмежив книгозбірню в проведенні тематичних заходів, яких зазвичай тут вдосталь.
Під час карантину Степанська дитяча музична школа зустріла нас не звуками інструментів, а насиченим запахом фарби. «Час вимушених канікул ми використали з користю. Вирішили зробити ремонт», — розповідає директор закладу Сергій Старовойт (на знімку). 155 учнів опановують класи гітари, баяна, духових інструментів, скрипки, барабана, бандури та фортепіано. Молодий керівник розглядав варіант онлайн-навчання учнів, але в умовах сільської місцевості це виявилось неможливо. Тут займаються 39 вихованців із сусідніх сіл і громад.
Минулого року в школу закупили музичні інструменти на 120 тисяч гривень, чим колектив завдячує начальнику відділу культури й туризму Сарненської РДА Едуарду Раковцю.
Сергій Старовойт пишається вихованцями Степанської музичної школи. Адже серед них чимало талантів, які ставали призерами та переможцями в обласних, всеукраїнських і міжнародних конкурсах.
...Степань належить до найдавніших поселень Полісся. Сучасні місцеві жителі дуже пишаються давнім минулим своєї малої Батьківщини, як і шукачі старожитностей Дмитро й Олександр. Адже їх населеному пункту більше тисячі років, тож все можливо.
Поки ж основний прибуток юнаків — металеві банки:
— Їх тут дуже багато. Можна пройтися біля дороги — і вже мішок назбираєш. І в лісі люди постійно викидають залізні консерви чи банки з-під фарби, а ми їх забираємо. І нам заробіток, і природу очищаємо.
Тетяна КОЛЯДИЧ, Вадим НОВАК.
Сарни Рівненської області.
Фото Василя СОСЮКА.
